Короткий словник термінів та понять

Акти зовнішньої інформаційної агресії – легальні та/або протиправні акції, реалізація яких може мати негативний вплив на безпеку інформаційного простору держави.

Інформаційна безпека – стан життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації.

Інформаційна війна (ІВ) – протиборство з використанням інформаційних технологій, систем, ЗМІ, яке зумовлює інформаційний вплив на системи управління супротивника, його політичне та військове керівництво і суспільство в цілому, інформаційну інфраструктуру для поставленої мети за умови одночасних заходів із захисту свого інформаційного простору від аналогічних дій супротивника. Основні методи інформаційної війни – блокування або спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника. Інформаційна війна може включати в себе: збір тактичної інформації, забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів, поширення пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати військо та населення ворога, підрив якості інформації супротивника і попередження можливості збору інформації супротивником.

Часто ІВ ведеться в комплексі з кібер- та психологічною війнами з метою більш широкого охоплення цілей, із залученням радіоелектронної боротьби та мережевих технологій.

Сучасна інформаційна війна – техноцентрична (technocentric warfare). Війну в умовах інформаційної революції називають також мережецентричною (networkcentric warfare).

Інформаційна експансія – діяльність із досягнення національних інтересів методом безконфліктного проникнення в інформаційну сферу з метою поступової зміни системи соціальних відносин; витіснення положень національної ідеології і національної системи цінностей і заміщення їх власними цінностями й ідеологічними установками; збільшення ступеня свого впливу та присутності, встановлення контролю над стратегічними інформаційними ресурсами, інформаційно-телекомунікаційною структурою і національними ЗМІ; нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній сфері об’єкта проникнення. Інформаційна експансія – перший етап інформаційного протиборства за інтенсивністю, масштабами і засобами, які використовуються перед інформаційною агресією та інформаційною війною.

Інформаційна зброя – комплекс технічних та інших засобів, методів і технологій встановлення контролю над інформаційними ресурсами потенційного супротивника, втручання у роботу його систем управління та інформаційних мереж, систем зв’язку тощо з метою виведення їх з ладу, спотворення чи спрямоване введення спеціальної інформації, поширення вигідної інформації та дезінформації у системі формування громадської думки і ухвалення рішень тощо.

Інформаційний тероризм – використання інформаційних технологій, засобів масової комунікації, поширення інформації з метою цільового впливу на вибраний об’єкт. На відміну від інформаційних війн терористичні акти одноразові і мають знищуючу силу. Найчастіше в таких випадках інформаційні терористи мають на меті досягти якомога швидше потрібної цілі і наробити побільше галасу. Медіа-інформаційний тероризм є особливим різновидом психологічного терору, який відносять до інфраструктурного, а саме: зловживання інформаційними системами, мережами та їх компонентами для здійснення терористичних дій та інших віднесених до них акцій.

Комунікація (від лат. Communicatio – єдність, передача, з’єднання, повідомлення) – процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше суб’єктами. Комунікація – обмін інформацією за допомогою знакових систем, у першу чергу – мови, писемності, та невербальних форм комунікації, особливо через візуальну сферу, з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Мас-медіа – засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто масової інформації. Преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, Інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп’ютерні та інші лінії зв’язку. Усім цим засобам притаманні якості, що їх об’єднують – звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації.

Медіакомпетентність – вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації, робити правильний вибір та створювати медіа-продукти.

Медіа-культура – сукупність інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, елементів культури комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передачі інформації, а також культури її сприймання соціальними групами та соціумом у цілому. На особистісному рівні медіа-культура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з мас-медіа, адекватно поводитися в інформаційному середовищі.

Національна безпека – захищеність життєво важливих інтересів людини і громадян, суспільства і держави, за умов якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенціальних загроз національним інтересам.

Паблік рілейшнз – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння між організаціями (урядовими структурами, підприємницькими фірмами й асоціаціями, політичними партіями тощо) та громадськістю; соціальна інформація.

Соціальні мережі – структури, що базуються на людських зв’язках або ж взаємних інтересах. Соцмережа може розглядатися як Інтернет-платформа, за допомогою якої люди можуть здійснювати зв’язок між собою та групування за специфічними інтересами. Її завдання полягає в тому, щоб забезпечити користувачів всіма можливими способами взаємодії один з одним – відео, чати, зображення, музика, блоги та інше.

Спеціальні інформаційні операції – сплановані дії, спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на її свідомість і поведінку за допомогою використання певним чином організованої інформації та інформаційних технологій для досягнення певної мети.