Вартові пам'яті

«За шість місяців війни в Україні росіяни зруйнували сотні наших музеїв, театрів та будинків культури. Українській культурі та національній спадщині завдано шкоди майже на 6 млрд євро, і судячи з дій та намірів рф цифра буде лише збільшуватися. Саме тому вже сьогодні важливо підтримувати сучасні ініціативи та креативні проєкти з відновлення унікальної культурної спадщини України, залучаючи до процесу якомога ширше коло небайдужих людей», – зазначив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

Ще з 1954 р. в Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей під час військових конфліктів ідеться про те, що збиток, завданий культурним цінностям одного народу, є збитком для всього людства.

Глибокий драматизм цих втрат – у трагічній невідновності пам’яток старовини, оригінальних мистецьких творів, музейних колекцій. Вичерпний перелік цих збитків можливо буде зробити лише після вигнання загарбників з української землі. Місія музеїв з початком війни набуває нових сенсів. Вони стають місцем, де зберігається, розкривається та відроджується пам’ять людства. Музеї заступають на варту, чатуючи пам’ять і культурну спадщину українського народу.

Перелік нормативних актів, що діють у галузі музейної справи [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://mkip.gov.ua/content/normativnopravovi-akti-u-sferi-muzeynoi-spravi.html. – Назва з екрану. – Дата звернення : 17.08.2022.

*Бєлоусова Н. Г. Музейна справа як засіб формування патріотичних якостей школярів / Н. Г. Бєлоусова // Таврійський вісник освіти. – 2015. – No 1. – С. 108–112.

*Білокінь С. Втрати культурної спадщини / С. Білокінь // Україна. Наука і культура. – Київ, 2015. – Вип. 36. – С. 308–327.

*Дослідження для актуалізації виміру необхідних змін у сфері охорони та збереження культурної спадщини і музейної практики в Україні : інфографіка / [М. О. Федорин, О. М. Титова, А. О. Горькова та ін.]. – Тернопіль : Терно-граф, 2020. – 84 с.

Культура під вогнем: українські музеї після обстрілів росіян [Електронний ресурс] // Укрінформ : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3486341-kultura-pid-vognem-ukrainski-muzei-pisla-obstriliv-rosian.html. – Опубліковано : 18.05.2022. – Назва з екрану. – Дата звернення : 20.08.2022.

Марченко Ю. Крадійська федерація: що Росія за віки вкрала з України для своїх музеїв [Електронний ресурс] / Юрій Марченко // Platfor.ma : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://platfor.ma/topic/kradijska-federatsiya-shho-rosiya-za-viky-vkrala-z-ukrayiny-dlya-svoyih-muzeyiv/. – Опубліковано : 26.08.2022. – Назва з екрану. – Дата звернення : 31.08.2022.

МКІП готує зміни до законодавства, щоб удосконалити механізми евакуації музеїв [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://mkip.gov.ua/news/7494.html. – Опубліковано : 08.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022

В Україні близько 2000 музеїв. Безпосередньо МКІП підпорядковані лише 26 музеїв та заповідників. Усі інші підпорядковані місцевим органам влади, на які покладене завдання організації проведення евакуації та підготовка районів для розміщення та зберігання музейних колекцій.

*Музей в екстремальній ситуації. Першочергові заходи : матеріали семінару-практикуму ; м. Харків, 25–27 квітня 2017 р. / [упоряд. П. В. Ілінг]. – Київ : ННДРЦУ, 2017. – 240 с. 

Радинський О. Война как музейный экспонат : [інтерв’ю з Олексієм Радинським] [Електронний ресурс] / О. Радинський ; інтерв’ю провів Юрій Кручак // Коридор. Журнал про сучасну культуру : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :

http://www.korydor.in.ua/ua/opinions/radynski-war-as-artefact.html. – Опубліковано : 23.07.2015. – Назва з екрана. – Дата звернення : 08.08.2022.

Документаліст, журналіст Олексій Радинський про долю міста в сучасній війні, призначення і місія краєзнавчого музею.

*Руденко С. Б. Музейна пам’ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей : монографія / С. Б. Руденко. – Київ : НАКККіМ, 2012. – 120 с.

*Терський С. В. Історія музейної справи та охорони культурної спадщини в Україні : навч. посіб. / Святослав Володимирович Терський, Ольга Олександрівна Савченко. – Львів : Львівська політехніка, 2020. – 260 с.

Чегусова З. Культурна спадщина України: до питання дослідження її стану в контексті наслідків військового вторгнення / Зоя Чегусова // Народна творчість та етнологія. – 2022. – No 2. – С. 88–94.

Meta History: Museum of War – NFT-музей, створений українською крипто спільнотою та підтриманий Міністерством цифрової трансформації України. Проєкт присвячений хронології подій російського воєнного вторгнення в Україну. Команда музею має на меті зберегти пам’ять про події воєнного часу, поширити правдиву інформацію серед світової діджиталспільноти та зібрати кошти на підтримку України. Зокрема, кошти спрямують на відновлення українських музеїв та театрів, які постраждали від рук російських окупантів.

«Ми по-новому ставимося до ролі мистецтва в суспільстві – воно має бути актуальним, відважним, наполегливим. І вічним. Ми прагнемо зберегти твори мистецтва війни в Україні та за її межами – незмінними, на блокчейні, назавжди, для майбутніх поколінь. Щоб досягти цього, об’єдналася неприбуткова, децентралізована, керована спільнотами команда українських експертів із криптовалют і першокласних художників» ( Музей Meta History NFT. Аbout us : [сайт]. – Режим доступу : https://metahistory.gallery/about-us.)

Музей війни META HISTORY створений через місяць від початку повномасштабного російського вторгнення. Музей збирає гроші, продаючи колекції NFT-артів під назвою Warline – це набір творів цифрового мистецтва, який у хронологічному порядку висвітлює кожну важливу подію у російсько-українській війні. «На сьогодні [на 20.08.2022] більше 200 митців приєдналися до проєкту «Meta History. Museum of War». Загалом музей за рахунок продажу NFT-творів зібрав близько $1,5 млн. Частину цих коштів вже передано в криптофонд Aid For Ukraine. Проєкт продовжує розвиватись», – зазначив міністр із питань цифрової трансформації Михайло Федоров.

Наприкінці травня МКІП стало офіційним партнером музею MetaHistory, розпочавши спільну роботу над кількома спеціальними NFT-колекціями. 100 % коштів з продажу цифрових творів спрямовані на відновлення українських об’єктів культурної спадщини і закладів культури.

Блокчейн, який увічнив правду та збирає кошти для  України. Як працює NFT-музей Meta History: Museum of War і хто його створив : стартап [Електронний ресурс] // Vector : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://vctr.media/ua/yak-praczyuye-nft-muzej-meta-history-museum-of-war-i-hto-jogo-stvoriv-141174/. – Опубліковано : 05.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 22.08.2022.

Все про стартап: суть ідеї, механіка і результати проєкту.

Кошти з продажу NFT-артів допоможуть відновити зруйновані росіянами культурні об’єкти України [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://mkip.gov.ua/news/7451.html. – Опубліковано : 26.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022.

Міжнародна контент-платформа Depositphotos, музей війни META HISTORY спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України готують спеціальні колекції NFT-артів авторства найкращих українських цифрових художників. Усі отримані кошти від їх реалізації підуть на відбудову культурних об’єктів.

Кречетова Д. В Україні запускають NFT-проєкт, щоб зібрати гроші на відновлення культурних пам’яток [Електронний ресурс] / Діана Кречетова // Українська правда. Життя : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/culture/2022/08/28/250203/. – Опубліковано : 28.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 31.08.2022.

Мінцифра та блокчейн-спільнота запустили NFT-музей війни путінської Росії проти України [Електронний ресурс] // Міністерство та Комітет цифрової трансформації України : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://thedigital.gov.ua/news/mintsifra-ta-blokcheyn-spilnota-zapustili-nft-muzey-viyni-putinskoi-rosii-proti-ukraini. – Опубліковано : 25.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 22.08.2022.

Мистецькі твори представлені в цифровому вигляді як NFT-токени. Кожен NFT-твір складається з достовірного медійного повідомлення з офіційних джерел та художньої ілюстрації. Віртуальні експонати музею назавжди залишаться в цифровому просторі за допомогою блокчейн-технології. Усі кошти, виручені з продажу музейної колекції, надійдуть на Ethereum-гаманець для Мінцифри та будуть витрачені на гуманітарну допомогу.

Музей Meta History NFT. Аbout us : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://metahistory.gallery/about-us. – Назва з екрана. – Дата звернення : 22.08.2022.

Донеччина : книга-фотоальбом / авт. тексту : В. Ф. Вовенко, М. П. Корнєєв ; ред. В. Ф. Вовенко ; фот. : Є. Є. Бабаєв [та ін.]. – Перевид., із змін. та доп. – Донецьк : Діапрінт, 2005. – 256 с. : фот.+ дод.

Донеччина / заг. ред., передм. В. І. Мозговий. – Донецьк : Діапрінт, 2007.

Кн. 1: Перехрестя цивілізацій / М. Д. Каліущенко [та ін.] ;уклад. : Л. О. Крилов, Л. І. Назаров. – Донецьк : [б. в.], 2007. – 160 с. : фото.

Кн. 2 : Сучасний вимір / В. П. Безродний [та ін.]. – [Б. м.] : [б. в.], 2007. – 256 с. : іл.+ дод. 48 с.

Донеччина: природа, люди, культура / [ Д. В. Білько та ін. ; редкол. : В. В. Циміданов (голов. ред.) та ін.] ; Упр. культури і туризму, Донец. обл. військ.-цивіл. адмін., Донец. обл. краєзнав. музей. – Краматорськ : Донец. обл. краєзнав. музей, 2018. – 200 с.

Донеччина: природа, люди, культура : [зб. ст.] / [Л. Бабенко та ін. ; голов. ред., уклад. О. А. Довбня ; редкол. : Д. В. Білько та ін.] ; Упр. культури і туризму, Донец. облдержадмін., Донец. обл. краєзнав. музей. – Краматорськ : ДОКМ, 2019. – 211 с.

Точена В. Про діяльність закладів культури під час війни та евакуацію музеїв Донеччини : [бесіда з начальницею Управління культури і туризму Донецької обласної військової адміністрації] / Вікторія Точена ; ведуча Ангеліна Фесенко // Донеччина TV : [сайт телеканалу]. – Електрон. текст, відеодані (1 файл 24:39 хв.). – Режим доступу :
https://www.dtv.dn.ua/2022/05/19/viktoriia-tochena-pro-diialnist-zakladiv-kultury-pid-chas-vijny-ta-evakuatsiiu-muzeiv-donechchyny/. – Опубліковано : 19.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 22.06.2022.

Музей знаходиться в історичній частині міста, у колишній «Садибі Гіацинтова», зведеній у 1902 р. у стилі модерн. Будинок є пам’яткою архітектури національного значення. Протягом 100 років тут розташовувалися фармакологічні склади, бібліотека, історичні архіви. За часів незалежної України будівля стала осередком культурного, мистецького життя Маріуполя, адже тут розмістився Художній музей ім. А. І. Куїнджі. Колекція музею налічувала близько 2 тис. експонатів, значна частина яких стосувалась життя та творчості видатного художника-пейзажиста. Перший поверх із трьома залами був повністю присвячений життю та творчості Архипа Куїнджі. В експозиції були представлені фотографії, листи, документи та артефакти тієї доби. Особливо цінними експонатами музею були оригінали трьох картин Архипа Куїнджі – «Червоний захід», «Осінь», «Ельбрус», оригінал картини І. К. Айвазовського «Біля берегів Кавказу», два оригінали картин М. Н. Дубовського – «Море» та «Ніч на Балтійському морі», оригінал Г. О. Калмикова «А. І. Куїнджі», бюст А. І. Куїнджі роботи скульптора Беклемишева, три унікальні ікони. У фонді музею були також роботи Тетяни Яблонської, Миколи Глущенка, Михайла Дерегуса, Андрія Коцки, Миколи Бендрика, Леоніда Гаді. Експонувалися картини сучасних живописців Василя Коренчука, Олександра Бондаренка, Людмили Масальської, Олега Ковальова, Володимира Харакоза, Сергія Баранника.
Будівля пережила дві війни: Першу та Другу світову. У березні 2022 р., на четвертий тиждень бомбардувань міста військами росії, музей був знищений прямим попаданням російської авіабомби. Під час обстрілу, оригіналів творів Куїнджі у музеї не було, утім, доля експонатів сумна. 27 квітня в інтернеті з’явилися публікації про те, що з Маріупольського художнього музею окупанти вивезли оригінали робіт Архипа Куїнджі, інформація підкріплювалася фото та відео. Разом з роботами Куїнджі викрадено оригінал картини Івана Айвазовського, дві роботи Миколи Дубовського, роботу Григорія Калмикова – посмертний портрет Куїнджі 1910 р., бюст Архипа Куїнджі, виконаний скульптором Володимиром Беклемішевим, три унікальні ікони кінця ХІХ ст., грецьке Євангеліє 1811 р. та предмети декоративно-прикладного мистецтва.
Будівля музею розділила долю міста: у неї знесений дах, обвалилася одна стіна, пошкоджений фасад і отвір від влучання снаряда як тяжкі рани на розстріляній культурній спадщині України.
Музей повністю розграбований і зруйнований окупантами.

Куинджи и его современники : живопись и графика середины ХІХ – начала ХХ вв. / Мариуп. краевед. музей ; [авт.- сост. : Були Т. Ю., Куренышева Н. Е.]. – Мариуполь : Рената, 2011. – 60 с. : цв. ил.

Марущак Л. «Роботи не спалив вогонь, але їх віддали в руки окупантам». Історія музею імені Куїнджі в Маріуполі [Електронний ресурс] / Леонід Марущак // The Village Україна : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://www.the-village.com.ua/village/culture/museum-at-wartime/325877-muzey-kuyinzhi. – Опубліковано : 17.05.2022. – (Соціальний проєкт «Музеї під час війни»). – Назва з екрана. – Дата звернення : 18.07.2022.

Микитюк В. «Тут були картини Айвазовського, Яблонської...»: рашисти знищили відомий музей в Маріуполі [Електронний ресурс] / В. Микитюк // Факти та коментарі. – 2022. – 23 берез. – Режим доступу :
https://fakty.ua/398768-zdes-bylikartiny-ajvazovskogo-yablonskoj-rashisty-unichtozhili-izvestnyj-muzej-vmariupole.

Маріупольський музей ім. А. І. Куїнджі [Електронний ресурс] / Маріупольське телебачення // Youtube. – Електрон. відеодані (1 файл 3:51 хв.). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=Pd3SewmHoLU. – Назва з екрана. – Дата звернення : 18.07.2022.

Чорний М. Прометей українського живопису, або як Архип Куїнджі ніс у маси світло [Електронний ресурс] / Макс Чорний // Суспільне. Культура : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://suspilne.media/263328-prometej-ukrainskogo-zivopisu-abo-ak-arhip-kuindzi-nis-u-masi-svitlo/?fbclid=IwAR0bBvwpTugaZje7AW6T2dVrllxfxjDKn5Iowfq8g5hX0SqXGnLms2BfRho. – Опубліковано : 24.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.07.2022.

Найстаріший музей Донецької області. Як науково-дослідний  центр він акумулював знання не тільки про місто, а й про прилеглі райони південної частини Донецької області. В експозиції музею 4 зали: відділ природи, відділ історії дорадянського періоду, відділ історії радянського періоду, відділ історії сучасної України. Будівля Маріупольського краєзнавчого музею має свою цікаву історію. Вона була зведена, імовірно, за проєктом міського архітектора Віктора Нільсена у роки Першої Світової війни. Його призначенням було розміщення Учбово-ремісничого будинку воїнів-інвалідів, які отримали поранення у війні, щоб допомогти їм перейти до мирного життя. Проте через брак фінансування будинок воїнів-інвалідів дуже скоро  припинив своє існування. У 1920 р. тут почав працювати музей природи та історії Маріуполя і всього Приазовського краю. З роками будівля змінила свій вигляд, заховавши цегляну кладку під оздобленням стін, втративши балкон над парадним входом та арочний проїзд у внутрішнє подвір’я.
Внаслідок постійних обстрілів окупантів у Маріупольському краєзнавчому музеї сталася пожежа. Що з експонатів вдалося врятувати – поки невідомо.

Маріупольський краєзнавчий музей [Електронний ресурс] // Мistomariupol : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://mistomariupol.com.ua/uk/mariupolskij-krayeznavchij-muzej-2/. – Опубліковано : 15.04.2019. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.07.2022.

Принь М. О. Маріупольський музей краєзнавства в радянській музейній мережі в 1920-х– на початку 1930-х років / М. О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства. – 2014. – Вип. 25. – С. 130–139.

Франжева Ю. 100 лет – возраст перемен: чтобы соответствовать духу времени: Мариупольский краеведческий музей отметил вековой юбилей и приступает к разработке современной концепции развития / Юлия Франжева // Приазовский рабочий. – 2020. – 7 февр. (No 10). – С. 1, 16.

Шовчко В. Маріупольський краєзнавчий музей [Електронний ресурс] / Вікторія Шовчко // Пам’ятки Ua : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://zabytki.in.ua/uk/2730/mariupolskii-kraieznavchii-muzei. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.08.2022.

Чотири мандрівки Житомирщиною : путівник / [авт. тексту Д. Антонюк]. – Київ : Грані-Т, 2008. – 72 с.

Малі міста України. Житомирська область : бібліогр. покажч. / Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного ; [уклад. : Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол. : Г. А. Войцехівська (відп. ред.) та ін.]. – Київ : ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. – 198 с. : фот.

Унікальний музейний комплекс, розташований в підземеллях колишнього командного пункту Коростенського укріпрайону. Музей знаходиться в скелі над річкою, біля прадавнього місця поселення древлян.
Напередодні Другої світової війни країни Європи вживали різні заходи аби захиститися від нацистської Німеччини. Французи будували знамениту «Лінію Мажино». Радянська влада споруджувала свою лайт-версію – «Лінію Сталіна». Місто Коростень було фактично прикордонним – до найближчого кордону з Польщею було 60 км. Тому тут були збудовані фортифікаційні споруди. Коростенський укріплений район простягнувся на 182 км, мав 456 ДОТів, триповерхову, повністю захищену споруду, де міг перебувати штаб Південно-Західного фронту. Усі механізми, які розмістили тут у буремні 30-ті, досі в робочому стані. Командний пункт повністю автономний. У бункері були їдальні, кімнати відпочинку, бойові пости.
Проте Коростенський укріплений район зовсім ненадовго зумів зупинити передові гітлерівські колони. Після війни в порожньому бункері деякий час жили місцеві жителі й до 60-х років він повністю прийшов у запустіння. Раніше ж суворо засекречений об’єкт був відділений колючим дротом, який протягнули рівно посеред річки. У 1986 р. вiн був відремонтований і перетворений на запасний пункт управління адміністрації м. Коростеня. У 2005 р. в оборонній споруді створено музейний комплекс, розміщені тематичні експозиції. До музея постійно тягнеться вервечка відвідувачів. Привабливості йому додає ще і географічне положення, природна скеля і розміщення в мальовничому парку.
Краса і гранітні мури музею були піддані масованому авіаудару рашистів 06 березня 2022 р. Після авіаудару об’єкт «Скеля» перестав бути придатним, як укриття. «Колись ця «Скеля» рятувала людей від фашизму у часи Другої світової війни і зараз знову врятувала від нових фашистів», – Наталія Чижевська, заступниця міського голови Коростеня.

Музей «Скеля» Коростень [Електронний ресурс] //Коростень-інфо : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://www.korosten-info.com/kultura-i-sport-korosten/muzej-skelya-skala. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2022.

Патиківський Ю. Коростеньська «Скеля»: історія підземного командного пункту Сталіна / Юрій Патиківський // Україна молода. – 2017. – 29 листоп. – С. 11.

Слободенюк О. У Коростені на Житомирщині внаслідок авіанальоту було пошкоджено «Скелю» та знищено 15 будинків [Електронний ресурс] / О.Слободенюк // Суспільне новини : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://suspilne.media/214915-u-korosteni-na-zitomirsini-vnaslidok-avianalotu-bulo-poskodzeno-skelu-ta-zniseno-15-budinkiv/. – Опубліковано : 07.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2022.

«Демілітаризація по-російськи»: історичні об’єкти Запорізької області, які зруйнували окупанти [Електронний ресурс] // Гуляйполе.city : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу :
https://gylyajpole.city/articles/219062/demilitarizaciya-po-rosijski-istorichni-obyekti-zaporizkoi-oblasti-yaki-zrujnuvali-okupanti. – Опубліковано : 17.06 2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 11.08.2022.

Ткаченко: «Викрадені з захоплених територій музейні експонати повертатимемо після перемоги» [Електронний ресурс] // Укрінформ : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3547629-tkacenko-vikradeni-z-zahoplenih-teritorij-muzejni-eksponati-povertatimemo-pisla-peremogi.html. – Опубліковано : 10.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 31.08.2022.

Музейні експонати з тимчасово захоплених територій Запорізької області не встигли перевезти в безпечні місця, Україна повертатиме їх після перемоги через суди.

Василівська садиба Попова розташована у 40 км від Запоріжжя. Це єдина у регіоні замкова споруда. Палац збудували у 1894 р. За деякими відомостями, будівництво здійснювалося за проєктом відомого архітектора Миколи Бенуа. У приміщенні Садиби функціонує історико-архітектурний музей-заповідник. До нашого часу від оригінальної споруди збереглися зубчасті стіни з брамою, кілька флігелів, цегляна оглядова вежа і стайня. Родина Попових мешкала у маєтку до Жовтневого перевороту. У садибі була обсерваторія та метеостанція. Після 1917 р. більшовики пограбували маєток, знищили етнографічну колекцію, винесли частину скульптур та меблів. За радянських часів тут був свинарник, потім гуртожиток. У 1990-х рр. Садибу реставрували і перетворили на музей.
7 березня 2022 р., будівля постраждала від артилерійських обстрілів, а Музей-заповідник від російських окупантів-мародерів, які пограбували музейні цінності, устаткування, вкрали навіть мармуровий унітаз часів графів Попових.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» : [сайт]. – Електрон. дані. – Василівка, 2011– 2022. – Режим доступу : https://viam.ucoz.net/load/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 08.08.2022.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://sadybapopova.org.ua/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2022.

До історії роду Попових Ч. 1 [Електронний ресурс] // Youtube. – Електрон. відеодані (1 файл 15:49 хв.). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=5FH4zYe91bY&t=68s. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2022.

До історії роду Попових Ч. 2 [Електронний ресурс] // Youtube. – Електрон. відеодані (1 файл 17:07 хв.). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=hxfEQTIYpKw. – Назва з екрана. – Дата звернення : 12.08.2022.

Лютый А. П. Очерки истории Северной Таврии / А. П. Лютый, О. В. Варяник. – Запорожье : Глазунов С. А., 2005.– 512 с.: ил. 

Тригуб В. Врятувати замок Попова! / Віктор Тригуб // Музеї України. – 2007. – No 4. – С. 2–3, No 5. – С. 3.

В історичному центрі Мелітополя у старовинній триповерховій будівлі з 1967 р. розташований Мелітопольський міський краєзнавчий музей, де було більше 50 тис. експонатів археологічної, нумізматичної, етнографічної, художньої, геологічної, палеонтологічної, ботанічної, зоологічної, ентомологічної колекцій. Експозиції та виставки розташовані у 17 залах. Окрасою музею є графічні та живописні твори уродженця м. Мелітополь, художника світового значення О. Г. Тишлера.

Мелітопольський краєзнавчий музей пограбовано російськими військами під час окупації. Зокрема, за деякими даними, з музею вилучено колекцію скіфських золотих виробів, знайдених під час археологічних досліджень 1950-х рр. Доля багатьох експонатів невідома.

Іванова Н. Актуалізація музею як культурно-освітнього центру та відкритого громадського простору (на прикладі Мелітопольського міського краєзнавчого музею) / Наталія Іванова // Місто : Історія. Культура. Суспільство. – 2017. – No 1 (3). – С. 123–135.

Історико-культурні та природні пам’ятки Мелітопольського району : краєзнав. зб. / [Н. В. Андрєєва та ін. ; авт. проєкту, уклад. О. А. Чухраєнко] ; Шк. від. освіти Мелітопол. РДА ЗО. – 3-тє вид., випр. й допов. – Мелітополь, 2019. – 318, [4] с. : іл., фот. – Бібліогр.: с. 313–318.

Мелитопольский краеведческий журнал : науч.-попул. изд. / Обществ. орг. «Союз краеведов Мелитопольщины» ; гл. ред. С. В. Воловник. – Мелитополь : [б. в.], 2013–2018. – No 1–11. – Виходив двічі на рік.

Мелітопольський міський краєзнавчий музей : [сайт]. – Режим доступу : http://melitopol-museum.zp.ua/pro-muzey. – Назва з екрана. – Дата звернення : 9.08.2022.

Чухраенко А. А. Лепные украшения здания краеведческого музея // Мелітопольський краєзнавчий журнал. – 2018. – No 13. – с. 75–80.

Кравченко О. Від російського вторгнення на Київщині постраждали більше 80 об’єктів культурної спадщини. Також постраждали культові споруди та меморіали. [Електронний ресурс] // LB.ua. : [сайт]. – Електрон. текст і відеодані (1 файл 1:06 хв). – Режим доступу : https://lb.ua/society/2022/08/04/525324_vid_rosiyskogo_vtorgnennya.html. – Опубліковано : 04.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 31.08.2022.

Музей у 1980 р. заснував місцевий житель Іванкова, краєзнавець Петро Зінченко. До вторгнення рф в Україну й знищення музею тут зберігалося 410 експонатів, зокрема частини скелету мамонта, посуд та знаряддя праці наших пращурів, гроші з часів Бронзового віку та періоду черняхівської культури та Київської Русі, козацька зброя, а також давні ікони. Значну частину експозиції становили предмети періоду Другої світової війни: зброя, нагороди, листи з фронту, предмети побуту німецьких воїнів, листівки та газети тих часів. Гордістю музею була колекція художніх творів народної художниці Марії Примаченко, лавреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка. Роботами художниці в жанрі «наївного мистецтва» захоплювався Пабло Пікассо, Сальвадор Далі, інші митці. Картини Марії Примаченко є навіть в японському букварі, на її казкових звірях японці вчать своїх дітей колористиці, фантазії. Українська народна художниця не мала спеціалізованої освіти, не була долучена до «офіційних мистецьких кіл», але визнана світом, про що промовисто свідчить рішення ЮНЕСКО оголосити 2009 р. роком Марії Примаченко. На щастя, на початку наступу рашистів на Київщину, більша частина творів Марії Примаченко була на експозиції у Києві та Одесі. Мисткиня створила понад 800 робіт, серед яких 650 зберігається в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві.

Іванківський історико-краєзнавчий музей опинився в центрі бойових дій 25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення російських загарбників на територію України. В Іванківський музей влучили ворожі ракети. Дерев’яна будівля миттєво спалахнула. Пожежники не змогли виїхати на виклик через вуличні бої. Приміщення музею згоріло, але значну частину колекції із палаючого музею врятували жителі с. Іванків. Втрачені, на жаль, у вогні чотири тарілки – перші роботи Марії Примаченко, текстиль, дореволюційні рушники, домоткані килими, предмети інтер’єру 200-річної давнини, роботи Степана Савченка, Василя Скопича, Анни Дмитрієвої, вишивки Ганни Верес. Не вціліла експозиція місцевого автопарку та природничі експонати. Пряме влучання ракет в музей «це такий самий спланований удар по нашій національній ідентичності, як завжди», – зазначив Олександр Ткаченко. Міністр культури та інформаційної політики України закликав ООН позбавити Росію членства в ЮНЕСКО.

«Роблю сонячні квіти, тому що людей люблю, творю на радість, на щастя, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти, по всій Землі...» – казала Марія Оксентіївна. ЇЇ слова обеззброюють, перекривають все рашистське зло, а творчість має життєдайну силу, допомагає нашим воїнам. 5 травня картину мисткині «Квіти виросли коло четвертого блока» продали на благодійному аукціоні майже за 15 млн грн. Кошти з продажу полотна були передані на потреби Збройних Сил України – на них волонтери придбали 125 автівок. Президент України Володимир Зеленський відмітив, що «навіть сьогодні, через чверть століття після смерті, Марія Оксентіївна допомагає нашій державі». 21 серпня 2022 р. Марію Примаченко посмертно нагородили премією «Національна легенда України».

Музей буде відбудовано. Будівлю вже внесли до списку обʼєктів для відбудови. Наразі шукають інвесторів, які зможуть надати на відновлення необхідні 35,2 млн грн.

Дивосвіт : мультсеріал. 1-й епізод за мотивами української народної казки «Пастка для Лева» та творчої спадщини Марії Примаченко / анімац. студія Ukranimaua ; УКФ. – Електрон. відеодані (1 файл 10:01 хв). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=UCOYy7Ff4G8&t=489s. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022.

Іванківський районний історико-краєзнавчий музей (1981–2022) [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://restore.mkip.gov.ua/objects/ivankivskyj-rajonnyj-istoryko-krayeznavchyj-muzej. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022.

Іванківський районний історико-краєзнавчий музей відбудовуватимуть щонайшвидше [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://mkip.gov.ua/news/7289.html. – Опубліковано : 17.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022.

Іванківський районний історико-краєзнавчий музей внесли до списку об’єктів для відбудови на платформі : https://restore.mkip.gov.ua

Марія Приймаченко : альбом / авт.-упоряд. Н. Велігоцька. – Київ : Мистецтво, 1994. – 131 с. : ілюстр.

В альбомі репродукуються твори народної художниці, зокрема з музею в с. Іванкові, подано нарис її життя та творчості.

Примаченко Марія: Дарую вам сонце [Образотворчий матеріал] : виставка : музейна колекція / [худож. концеп., текст і підгот. вид. Г. Борисова]. – Запоріжжя : Запорізький художній музей, 2009. – 9 с.

«Пожежники не змогли виїхати». Про знищений музей Примаченко в Іванкові. Перша велика культурна втрата під час активної фази російсько-української війни [Електронний рсурс] // Village special : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу :
https://www.the-village.com.ua/village/culture/museum-at-wartime/325761-museum-ivankiv-primachenko. – Опубліковано : 11.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022. – (Соціальний проєкт : Музеї під час війни).

Скотнікова О. Музей Марії Примаченко в Іванкові на Київщині, який зруйнували окупанти, беруться відновити / Ольга Скотнікова. // Вечірній Київ. – 2022. – 22 лип. – Електрон. аналог друк. публ. – Режим доступу : https://vechirniy.kyiv.ua/news/69315/

Як рятували картини Приймаченко від пожежі в Іванкові [Електронний ресурс] // День. – Київ, 2022. – 11 апр. – Електрон. аналог друк. публ. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/ru/news/110422-yak-ryatuvali-kartini-primachenko-vidpozhezhi-v-ivankovi.

Охтирський міський краєзнавчий музей розташований на головній вулиці міста в історичному у двоповерховому маєтку, будівлі кінця XIX – початку ХХ ст. Фонд музею нараховував 9815 музейних предметів історії, культури, природи краю: експозиція фауни, корисних копалин (нафти, конденсату, кернів),відбитки молюсків на вапняках, колекція кераміки, археології, картин, особистих речей Остапа Вишні, Івана Багряного, Антоненка-Давидовича та ін. діячів, містились артефакти слобідських козачих полків Сумщини. Під час обстрілів у музеї були вибиті вікна, понівечені стіни, зруйнований дах. Втрат серед експонатів практично не було, але будівля музею, пам’ятка місцевого значення, ремонту не підлягає. Наразі музей перемістився у колишню дитячу бібліотеку.

Відновлення музею потребує 124,8 млн грн. Консул Азербайджанської Республіки Афган Салманов висловив готовність азербайджанської сторони допомогти Україні у відновленні об’єкту культурної спадщини. В Охтирці пошкоджено також будинок культури (архітектурну памя’тку 1914 р.) та зруйновано будівлю міської ради.

До 100-річчя музею [Електронний ресурс] // Охтирка online : [сайт]. – Електрон. відеодані (1 файл 17:42 хв). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=92HNktf_GRE. – Назва зекрана. – Дата звернення : 17.08.2022

14 жовтня 2021 р. виповнилося 100 р. від дня заснування Охтирського міського краєзнавчого музею. 

«Мушу констатувати не тільки пошкодження, а й руйнування»: Охтирщину відвідав міністр культури Олександр Ткаченко [Електронний ресурс] // Охтирка online : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://okhtyrka.online/news/culture/mushu-konstatuvaty-ne-tilky-poshkodzhennya-a-j-rujnuvannya-ohtyrshhynu-vidvidav-ministr-kultury-oleksandr-tkachenko/. – Опубліковано :14.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022.

Охтирський міський краєзнавчий музей 1995–2022 [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://restore.mkip.gov.ua/objects/ohtyrskyj-miskyj-krayeznavchyj-muzej. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.08.2022.

Будинок Голіцина, він же головний будинок садиби Кеніга, був побудований у 1762 р. в стилі неокласицизму з елементами бароко, прикрашений сандриками та пілястрами, барельєфами у формі янголів та химер. Садиба управителя маєтками Леопольда Кеніга – пам’ятка архітектури національного значення, збудована в стилі модерн у парку «Нескучне» 1911 р. У будинку мешкала родина керуючого лісовим господарством останнього власника Тростянця Юлія Кеніга, сина одного з найбільших підприємців Російської імперії, етнічного німця – цукрозаводчика Леопольда Кеніга. Будинок цукрозаводчика Леопольда Кеніга – пам’ятка архітектури ХІХ ст., внесена до Національного реєстру пам’яток України. Центральний двоповерховий корпус слугував картинною галереєю. У ній були зібрані портрети видатних людей міста і побутові картини. В історичному будинку окрім картинної галереї були музей шоколаду і краєзнавчий музей, меморіальна кімната Чайковського і кабінет самого Кеніга.

Музейно-виставковий центр «Тростянецький» відомий зібранням природничих експонатів, матеріалів та документів з археології, історії, побуту та культури Тростянецького краю.

Круглий двір – головна пам’ятка Тростянця. Це овальна конструкція з чотирма баштами, поєднує елементи готики та українського бароко. Споруда схожа на фортецю, але не використовувалася за військовим призначенням. Фортецю пристосували для господарських потреб, а в часи князя Голіцина проводили театральні та циркові вистави. У Круглому дворі були кімнати для «танцюристок кріпацького балету» та обслуги господарів маєтку.

Будівлі садиби є об’єктами матеріальної культурної спадщини України, включені до програми «Велика реставрація» для перетворення на справжні туристичні центри.

У ніч на 24 лютого Садиба, зокрема краєзнавча експозиція постраждала від артобстрілу. Від вибуху вилетіли двері та вікна, знесено дах, будівля також постраждала всередині. На жаль, вигоріли і відновленню не підлягають: унікальний паркет, який виготовляли свого часу на південному заводі Кеніга, дерев’яні сходи з червоного дуба, каміни. Втрачена назавжди для наукового світу унікальна бібліотека, яка нараховувала понад 15 тис. книг. Вона формувалася ще за часів Кеніга. Були книги, датовані кінцем XIX початком XX ст. Згоріли бібліотеки засновників лісоводства в Україні, академіків Висоцького та Погребняка. Знищений науковий архів й щоденникові спостереження за погодою на Тростянеччині та Сумщині з 1923 р. Після революції 1917 р. у будинку управителя маєтками Леопольда Кеніга діяла агрошкола, а у 1923 р. – перша в Україні лісодослідна станція, яка пережила навіть німецьку окупацію. Під час Другої світової війни в 1941 р. наукову бібліотеку і науковий архів евакуювали в Уфу, повернули у 1944 р. після звільнення Тростянця. А от березневу окупацію архіви не пережили. За оцінками спеціалістів на часткове відновлення національної пам’ятки Садиби Кеніга потрібно 67,2 млн грн.

Майже місяць Тростянець був в окупації. Рашисти залишили зруйнований залізничний вокзал, лікарню, будинки та архітектурні пам’ятки міста.

Дворец [Садиба Кеніга. Палац] // Памятникиградостроительства и архитектуры УССР. Т. 4. – Київ : Будівельник, 1986. – С. 29.

Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии / Г. К. Лукомский. – 2-е доп. переизд. – Харьков : Харьковский частный музей городской усадьбы, 2005. – 99, [1] c.

Уперше видана у 1917 р. книга описує садиби Харківської губернії. Опис садиби Л. Кеніга наводить дослідник А. Бондарєв.

Рятують старовинну будівлю. На Сумщині намагаються захистити садибу Кеніга [Електронний ресурс] // Суспільне media : [сайт]. – Електрон. відеодані (1 файл 1:21). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=-vYtIkeKJiU. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022.

Садиба Кеніга [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://restore.mkip.gov.ua/objects/sadyba-keniga. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.08.2022.

Скленар І. Нові факти культурних втрат на Сумщині та чи вдасться відновити садибу Кеніга [Електронний ресурс] / Ігор Скленар // Фотографії старого Лева : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://photo-lviv.in.ua/novi-fakty-kulturnykh-vtrat-na-sumshchyni-ta-chy-vdastsia-vidnovyty-sadybu-keniha/. – Опубліковано : 17. 04. 2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 18.08.2022.

У Тростянці рятують музей, що постраждав від артобстрілів військових РФ [Електронний ресурс] // Суспільне media : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/224438-u-trostanci-ratuut-muzej-so-postrazdav-vid-artobstriliv-vijskovih-rf/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022.

Члек К. Фонд садиби Кеніга у Тростянці на Сумщині втрачено назавжди [Електронний ресурс] / Крістіна Члек // Суспільне media : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/247179-fond-sadibi-keniga-u-trostanci-na-sumsini-vtraceno-nazavzdi/. – Опубліковано : 06.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 18.08.2022.

Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Багалій. –Харків : Дельта, 1993. – 256 с. – (Пам’ятки історичної думки  України).

*Музейна справа на Харківщині: становлення та розвиток : наук.-допоміж. покаж. / [уклад. Т. О. Сосновська]. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. – 228с.

Григорій Сковорода – засновник української філософії, поет, педагог, просвітитель України XVIII ст., перший український байкар, музикант, співак, композитор, але найголовніше – справжній народний мудрець. У 2022 р. в Україні на державному рівні відзначають 300-річчя з дня народження великого українця. Але війна внесла корективи у святкування знаменної події. О 23 годині 6 травня російські окупанти обстріляли музей Григорія Сковороди у Сковородинівці. Снаряд влучив в дах будівлі. Площа загоряння склала 280 кв. м. Приміщення музею – маєток поміщиків Ковалівських XVIII ст., фактично знищене. Вигоріла і меморіальна кімната, де жив і помер Григорій Сковорода. На щастя, колекція не постраждала, її перемістили заздалегідь у безпечне місце. Потребує відновлення парк біля музею з давньою криницею, 700-річним дубом, місце першого поховання філософа, його могила, пам’ятник філософу роботи І. П. Кавалерідзе.

Відомий вислів філософа: «Не братайтеся з тими, хто зло ховає» через 300 років засвідчив його мудре застереження. «Знищення музею Сковороди – свідома ідеологічна «акція» росії– стверджує міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко – Окупанти можуть знищити музей, де останні роки життя творив Григорій Сковорода і де був похований. Але вони не знищать пам’яті та наших цінностей».

Гаєвська А. «Це варвари». Російські окупанти зруйнували музей Сковороди, його обіцяють відновити [Електронний ресурс] / Аліна Гаєвська, Марина Сметана // Суспільне. Новини : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://suspilne.media/236846-ce-varvari-rosijski-okupanti-zrujnuvali-muzej-skovorodi-jogo-obicaut-vidnoviti/. – Опубліковано : 07.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.08.2022.

Орлова В. Російські окупанти обстріляли Сковородинівку на Харківщині: знищено музей [Електронний ресурс] / Віолетта Орлова // УНІАН : [сайт]. – Електрон. текст і відеодані. (1 файл 00:04 хв). – Режим доступу :
https://www.unian.ua/war/rosiyski-okupanti-obstrilyali-skovorodinivku-na-harkivshchini-znishcheno-muzey-skovorodi-foto-video-novini-harkova-11816220.html. – Опубліковано : 07.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 17.08.2022.

Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди [Електронний ресурс] // МКІП : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://restore.mkip.gov.ua/objects/naczionalnyj-literaturno-memorialnyj-muzej-g-s-skovorody. – Назва з екрана. – Дата звернення : 25.08.2022.

Григорій Сковорода в спогадах сучасників і народних легендах / уклад. В. Г. Штих ; передм., пер. рос. текстів і комент. Д. М. Дудка ;  Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди. – Харків : Оригінал, 2002. – 96 с.

Григорій Сковорода (1722–1794) : біобібліогр. покажч. / уклад. : О. Шкира [та ін.]. – Переяслав-Хмельницький : [б. в.], 2006. – 166 с.: іл.

Чаплыгин А. К. Моя Сковородиана : монография / А. К. Чаплыгин ; Харьков. нац. автомоб.-дорож. ун-т. – Харьков : Лидер, 2015. – 282 с.

Сковорода від А до Я / Тексти: Леонід Ушкалов ; граф. опрац. : Людмила Стецькович, Володимир Стецькович ; [голов. ред. Мар’яна Савка]. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. –72 с.

Сковородинівка [Електронний ресурс] // 7 чудес України : [проєкт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу :

https://7chudes.in.ua/nominaciyi/skovorodynivka-harkivska-obl/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 31.08.2022.

Ушкалов Л. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди / Леонід Ушкалов. – Вид. 2-ге. – Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2017. – 363 с. – (Постаті культури).

Як виглядає музей Григорія Сковороди після обстрілів? Нова (військова) реальність [Електронний ресурс] // Gwara Media : [сайт]. – Електрон. відеодані ( 1файл 4:33 хв). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=Xpb6KUksc94. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.08.2022.

На Чернігівщині планують створити музей російських злочинів [Електронний ресурс] // Укрінформ : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3547873-na-cernigivsini-planuut-stvoriti-muzej-rosijskih-zlociniv.html. – Опубліковано : 10.08.2022. – Назва з екрана. –Дата звернення : 30.08.2022.

З 1934 р. будинок, де письменник жив разом із сім’єю останні 15 р. життя, перетворено на музей. Музей складається з меморіальної хати, літературної експозиції, адміністративного приміщення, меморіального сараю та саду. Тут понад 21000 експонатів: меблі, одяг, особисті речі, картини, листи, фотографії, рукописи.

06.03.2022 Будинок-музей та садиба М. М. Коцюбинського опинилися під обстрілами. У район музею прилетіли 12 чи 13 мін за свідченням директора музею, правнука М. М. Коцюбинського. 70 мінометних уламків знайшли на території музею в Чернігові. Поруйновано фасад будівлі, частина музейної колекції зазнала втрат. Уламки пронизали стіни, потрапили в шафу, рояль і пічку, перебили вхідні двері. Вони влучили навіть у меморіальну ялинку із саду Коцюбинського, якій було 124 роки. Пряме влучання відбулося в сусідній до музею приватний житловий будинок – там загинула сім’я з трьох людей. Ще в кількох сімей поруч ущент зруйновані будинки. Улучило також і в козацьку церкву неподалік.

До війни музей пишався кількістю відвідувачів – близько 40 тис. Війна тимчасово зупинила час активного життя музею через закриття у фондосховищах більшості експонатів, серед яких 1500 унікальних книг. Час на годиннику музею зупинено, коли зупинилось серце письменника. Але музейний час лише призупинено. Він неодмінно продовжить відлік після війни. 

Бій виграє армія, війну – економіка, безсмертя здобуває культура

Об’єкт української культури – це для них стратегічно. Яким став після обстрілу музей Коцюбинського [Електронний ресурс] // The Village Special : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу :
https://www.the-village.com.ua/village/culture/museum-at-wartime/326699-muzey-chernigiv-kotsubinskogo. – Опубліковано : 07.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022. –(Соціальний проєкт : Музеї під час війни).

Феномен Михайла Коцюбинського у художніх вимірах українства: до 145-річчя від дня народження М. Коцюбинського : матеріали наук.-практ. конф., м. Чернігів, 16–17 верес. 2009 р. – Чернігів, 2009. – 112 с. – Електрон. аналог друк. вид. – Режим доступу : https://library.vspu.edu.ua/vistavki/kocubinskiy/publik_pro/material/konf1.pdf.

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М. М. Коцюбинського : [сайт]. – Режим доступу : http://kotsubinsky.org/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.08.2022.