Різьбярський дивосвіт Чернігівщини

Деревина – це доступний матеріал, який досить легко обробляється найпростішими інструментами. Протягом багатьох віків людина, широко використовуючи для своїх потреб цей природний матеріал, поступово вивчала різноманітні породи дерев, їх властивості, набувала практичних навичок, відточувала свою майстерність.

Різьблення по дереву виникло багато тисячоліть тому, коли ще будували перші дерев’яні будинки. Художнє різьблення по дереву або сницарство – один із найдавніших видів декоративно-прикладного мистецтва, поширений в Україні. Сницарі (або майстри художнього різьблення по дереву) передавали свій досвід із покоління в покоління. Кожен прагнув досягнути в декорі досконалості й неповторності. Дерев’яні ложки, черпаки, миски, таці, тарелі й інші побутові вироби в XVII–XVIII ст. прикрашали квітково-рослинними й зооморфними мотивами. У XVIII–XIX ст. різьблення досягло досить високого рівня – з’явилися зразки української народної об’ємної скульптури. Майстри оздоблювали різьбленим декором одвірки, лиштви, вікна, сволоки, віконниці, мисники, полички тощо.

На Україні склалися свої характерні, найбільш улюблені способи художньої обробки дерева. Так на Полтавщині та Чернігівщині поширене тригранно-виїмчасте різьблення, на Тернопільщині – гравіювання, в поліських районах Київщини і Житомирщини – плоске різьблення на темних фонах, на Гуцульщині особливого розквіту досягло плоске різьблення, інкрустація та випалювання на Лемківщині – ажурне, наскрізне вирізування та кругла скульптура.

Художнє дереворізьблення Чернігівщини

Чернігів, як центр художньої обробки дерева, відомий ще з ХVІІІ ст. Численні майстри робили з дерева меблі (столи, стільці, крісла, шафи для посуду, полички), посуд (тарілки, чарки, стільці, миски-корці, салатниці, яндоли), прикрашені різьбленням. Славився Чернігів сніцарями-майстрами іконостасного різьблення. Столярно-різьбярські майстерні відігравали велику роль у виготовленні іконостасів України. Особливо поширена у місті була архітектурна різьба, яку й досі можна побачити на деяких дерев’яних будинках міста. На початку ХХ ст. визначними майстрами профілювання віконних наличників були майстри В. Романовський, І. Шапоренко та Р. Клішко. Чернігівщина має один із найбільших творчих потенціалів і одні з найкращих здобутків у галузі художньої деревообробки. Талановиті земляки не тільки зберегли, а й розвинули традиційне мистецтво, надто ж у Чернігівському, Новгород-Сіверському та Ніжинському осередках.

Традиції художнього різьблення у поліській зоні Чернігівщини мають давню історію. Деревообробними промислами тут займалися з часів прадавніх слов’ян. У ХVІІІ–ХХ ст. значні різьбярські осередки склалися у Глухівському, Глинському, Кролевецькому, Сосницькому, Чернігівському повітах. У цих регіонах розвивалися різні види різьблення: плоске, тригранно-виїмчасте було більш характерним для речей народного побуту (рубелі, праники, сволоки, тарілки, полички-божиці); у техніці об’ємного різьблення робили дерев’яну скульптуру або вирізували деякі деталі оздоблення виробів (меблів). Розвивалось у краї й ажурне різьблення, яке найбільш часто використовували у декорі дерев’яних архітектурних споруд. Високорельєфне різьблення застосовували у декорі різних деталей іконостасів, рам для дзеркал, меблів.

На початку ХІХ ст. майстрів-різьбярів у Чернігівській області налічувалось близько 3000 осіб. У ХХ ст. – біля 1000 осіб. Різьбярська школа на Чернігівщині має три провідні центри, це – Новгород-Сіверський, Чернігів та Ніжин. Всі майстри – члени обласного осередку Спілки, вони є лавреатами численних обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок. Їх авторські твори регулярно поповнюють музейні та приватні колекції. Багато імен чернігівських митців уже увійшли до літопису історії сучасної української культури і відзначені почесним званням – майстра народної творчості України. Чернігівське сучасне традиційне різьбярство визначається як провідне в східній Україні і заслужено позиціонується як сучасний мистецький бренд області.

На сьогодні таких майстрів в області – 21 особа. Вік носіїв елементу коливається від підлітків до майстрів поважного віку. У сучасний період на Чернігівщині працюють майстри, які розвивають у своїй творчості стародавнього чернігівського різьблення, такі як А. Г. Каменецький, Є. С. Нагорний, М. Л. Панько (м. Чернігів); А. І. Колошин, А. Г. Іваньков, В. О. Ворожбит (м. Новгород-Сіверський); А. П. Семенцов (м. Сосниця); С. О. Святний (м. Ніжин); Л. П. Ковальчук (м. Корюківка); В. Л. Вовк, Ю. В. Вовк (м. Семенівка).

Багаті традиції художнього дереворізьблення Чернігівщини широко представлені в численних зібраннях музеїв України (Національний узей українського народного декоративного мистецтва, Чернігівський обласний музей та ін.), а також у багатьох приватних колекціях в Україні та за її межами.

Художнє дерево різьблення Чернігівщини увійшло до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, затверджено наказом Міністерства культури України No 510 від 04.07.2019 р., охоронний номер якого 017нкс.

83. Адруг А. Дерево різьблення та іконостаси Чернігова другої половини XVII–початку XVIII століть [Електронний ресурс] / Анатолій Адруг. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/170711/05-Adruh.pdf?sequence=1. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 17.05.2022.

84. Антон Штепа. Каталог. Твори з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва / відп. за вип. А. Вялець ; наук. ред. Л. Білоус ; авт. ст. : М. Куницька, Л. Сержант. – Київ : Златограф-дизайн, 2003. – 36 с.

Про майстра, українського різьбяра по дереву з Чернігівщини.

85. Курико В. Дерев’яне серце. Як відходять у вічність дерев’яні будинки Чернігівщини, а місцевий ІТ-спеціаліст береже пам’ять про них [Електронний ресурс] / Віра Курико // Reporters : [сайт].– Електрон. текст. – Режим доступу : https://reporters.media/derevyane-sertse/. – Опубліковано : 06.05.2019. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 17.05.2022.

86. Міжнародна конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини // Пам’ятки України: історія та культура. – 2004. – No 4. – С. 64–70.

87. На Прилуччинні є церква наче з казки [Електронний ресурс] // PRILUKI.CITY : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://priluki.city/novyny/na-priluchchinni-ie-cerkva-nache-z-kazki. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 17.05.2022.

Про дерев’яну Свято-Успенську церкву в селі Стара Талалаївка, що на Прилуччині та її художнє оздоблення фасадів та інтер’єру, яке наповнене художнім різьбленням по металу та дереву.

88. Оляніна С. Дослідження іконостаса собору Різдва Богородиці в м. Козельці / Світлана Оляніна // Українська академія мистецтв : дослід. та наук.-метод. пр. – Київ, 2002. – Вип. 9. – С. 180–184.

89. Оляніна С. Іконостас Вознесенської церкви у містечку Березна: втрачена пам’ятка мистецтва доби Бароко / Світлана Оляніна // Українська художня культура: пам’яткохоронні проблеми: зб. наук. пр. – Київ, 2011. – С. 40–103.

90. Оляніна С. Іконостас Яківського храму Чернігівського Єлецького монастиря / Світлана Оляніна // Чернігівські старожитності : наук. зб. пр. – Чернігів, 2010. – С. 126–132.

91. Романова Т. О. Проєкт «Музейний експонат місяця» 2014року присвячений 200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка [Електронний ресурс] / Т. О. Романова, Н. П. Денисенко // Національний музей українського народного декоративного мистецтва : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://mundm.kiev.ua/EOM/EOM1411.SHTML. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 17.05.2022.

Музейним експонатом листопада 2014 р. визначено скульптурну композицію «Йшов кобзар до Києва та й сів спочивати...» знаного народного майстра художнього різьблення по дереву Антона Гнатовича Штепи (1903–2005).

92. Сильченкове. Успенська церква, кін. ХІХ – поч. ХХст. [Електронний ресурс] // Дерев’яні храми України : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.derev.org.ua/chernih/sylchenkove.htm. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 18.05.2022.

Про художнє різьблення в церквах Чернігівщини.

93. Синельник І. Зникаюча краса. Чи є надія зберегти дерев’яний Чернігів [Електронний ресурс] / Ірина Синельник // УНІАН : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.unian.ua/tourism/impression/turizm-na-chernigivshchini-chi-ye-nadiya-zberegti-derev-yaniy-chernigiv-11394688.html. – Опубліковано : 20.04.2021. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 18.05.2022.

94. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI – XX століть / М. Станкевич. – Львів : Ін-т народознав. НАН України, 2002. – 479 с.

Про розвиток дереворізьблення в областях України.

95. Тимків Б. М. Мистецтво дереворізьби другої половини ХХ – початку ХХІ ст. / Б. М. Тимків // Мистецтво України та діаспори: дерево різьба сакральна й ужиткова / Б. М. Тимків. – Івано-Франківськ, 2009. – С. 69–89.

96. Тимків Б. М. Розвиток іконостасного різьблення /Б. М. Тимків // Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова / Б. М. Тимків. – Івано-Франківськ, 2009. – С. 92–112.

Іконостасне різьблення на Чернігівщині (с. Козелець).

97. Тищенко Н. П. Дереворізьблення [Електронний ресурс] / Н. П. Тищенко // Чернігівський обласний центр народної творчості : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://onmckim.com.ua/publ/3-1-0-20. – Назва з екрана. – Укр. – Дата звернення : 18.05.2022.