Медіаосвіта – вакцина від інформаційних вірусів

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. – Режим доступу : http://mediaosvita.org.ua/book/kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosvity/

Головними завданнями медіаосвіти є сприянняформуванню:

медіаінформаційної грамотності як комплексу умінь, знань, розуміння і відносин, які дають споживачам можливість: ефективно і безпечно користуватися медіа, усвідомлено обирати, розуміти характер контенту і послуг, приймати рішення та користуватися повним спектром можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології та медіаінформаційні системи, а також можливість захистити себе і свою сім’ю від шкідливого або вразливого інформаційного матеріалу;

медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу і деструктивним медіа-інформаційним впливам, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;
рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції і саморегуляцію взаємодії з медіа на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту, джерела, форми і якості надання інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, розвивають здатність протистояти зовнішній інформаційній агресії і пропаганді, деструктивним медіаінформаційним впливам;
здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, розвитку патріотизму, української ідентичності, згуртованості,

солідарності, зокрема для подолання соціальних наслідків воєнних дій на Донбасі та окупації Криму, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, доброзичливості в мережі стосунків, а також якості життя в значущих для особистості спільнотах;

спеціалізованих аспектів медіакультури: візуальної медіакультури (сприймання кіно, телебачення), аудіальної і музичної медіакультури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, сучасних напрямів медіа-арту тощо.

Бачинський Д. Медіаосвіта в системі сучасних закладів освіти: вітчизняний та зарубіжний досвід / Д. Бачинський // Педагогічна освіта: теорія і практика. – 2018. – Вип. 25 (1). – С. 19–25.

Генова Є. Фільми, серіали, соцмережі і додатки: як світ бореться з фейками [Електронний ресурс] // Ізбірком : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://izbirkom.org.ua/publications/medialiteracy/2020/filmi-seriali-socmerezhi-i-dodatki-yak-svit-boretsya-z-fejkami/. – Опубліковано : 17.01.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

Огляд заходів медійної спільноти та цікаві фільми про те, що таке фейки і як з ними боротися.

Герасимович М. Медіаосвіта в Україні як чинник нашляху становлення інформаційного суспільства [Електронний ресурс] / М. Герасимович // Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. ст. Восьмої міжнар. наук.-метод. конф. – Київ, 2020. – С. 30–33. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_8_konf_2020.pdf. – Дата звернення : 14.10.2022.

Гранчак Т. Бібліотечно-інформаційна діяльність і медіаграмотність / Т. Гранчак // Вісник Книжкової палати. – 2018. – № 3. – С. 40–43.

Гуза Ю. Вчилися читати між зображеннями на першому Вечорі медіаграмотності АУП [Електронний ресурс] / Юлія Гуза // Медіаосвіта і медіаграмотність : [портал]. – Електрон. текст, відеодані. – Режим доступу : https://medialiteracy.org.ua/vchylysya-chytaty-mizh-zobrazhennyamy-na-pershomu-vechori-mediagramotnosti-aup/. – Опубліковано : 12.11.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

11 листопада 2020 АУП започаткувала новий формат «Вечори медіаграмотності», де актуалізують виклики медіаграмотності з чільними освітянами, медійниками, експертами.

Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві : [зб.] / [упоряд. А. Денисенко, літ. ред. К. Горбенко ; Клуб ілюстраторів Pictoric]. – Київ : Pictoric, 2017. – 135 с.

Ця книжка – результат проєкту «Довіряй, але перевіряй», реалізований за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках програми Transition Promotion Programm, Pictoric.

Плакати художників клубу ілюстраторів Pictoric на тему «Медіаграмотність в українському суспільстві» поєднані у виданні з текстами журналістів.

Фахові висловлювання медійників розкривають теми цензури, пропаганди, свободи слова, фейкових новин, інформаційної війни, критичного 23 аналізу медіа-повідомлень, зв’язку влади із медіа, соціальних мереж і суспільного телебачення.

Зіненко О. Візуальний сторітелінг як інструмент медіаграмотності / О. Зіненко // Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. ст. Восьмої міжнар. наук.-метод. конф. – Київ, 2020. – С. 42–46.

Зіненко О. Публічні події як інструмент медіаосвіти / О. Зіненко // Національна розмова: розвиток медіаграмотності в Україні : тези Шостої міжнар. наук.-метод. конф. з медіаосвіти та медіаграмотності. – Київ, 2018. – С. 16–26.

Іванов С. Ресурсні центри як модель упровадження медіаосвіти [Електронний ресурс] / Сергій Іванов // Медіаосвіта і медіаграмотність : [портал]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://medialiteracy.org.ua/resursni-tsentry-yak-modeluprovadzhennya-mediaosvity/. – Опубліковано : 11.11.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

Пропонується модель упровадження медіаосвіти в навчальних закладах шляхом утворення шкільних медіахолдингів (медіацентрів). З метою організаційно-методичного та технічного супроводження цієї моделі пропонується створення районних ресурсних центрів.

Ковальчук С. Медіаграмотність як сучасний інструмент боротьби з маніпуляторами і фейками / С. Ковальчук, О. Мороз // Маркетинг в Україні. – 2019. – № 5. – С. 55–64.

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / ред. : Л. А. Найдьонова, М. М. Слюсаревський. – Київ, 2016. – 16 с. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу : https://ms.detector.media/mediaosvita/post/16501/2016-04-27-kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukraini-nova-redaktsiya/. – Дата звернення : 14.10.2022.

Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів : переклад публікації проєкта «Читання і письмо для критичного мислення» / Алан Кроуфорд, Е. Венди Саул, Самуел Метьюз, Джеймс Макінстер ; заг. ред. Олени Пометун ; адапт. пер. з англ. – [Б. м.] : [Б. в.], 2006. – 303 с.

Лисенко Л. Бібліотека – важлива ланка медіаосвіти [Електронний ресурс] / Лариса Лисенко // Медіаосвіта і медіаграмотність : [портал]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://medialiteracy.org.ua/biblioteka-vazhlyva-lanka-mediaosvity/. – Опубліковано : 23.09.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

Авторка висвітлює основні напрями реалізації бібліотечного проєкту «Будь в тренді: стань медіаграмотним».

Маркова В. Медіаосвіта в системі соціальних комунікацій : теоретичний аспект / В. Маркова // Вісник Книжкової палати. – 2019. – № 10. – С. 16–20.

Мокрогуз О. Критичне мислення в контексті медіаосвіти [Електронний ресурс] / Олександр Мокрогуз // Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. ст. Восьмої міжнар. наук.- метод. конф. – Київ, 2020. – С. 26–29. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_8_konf_2020.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

У статті проаналізовано розуміння критичного мислення як феномену медіаграмотності, визначено завдання критичного мислення для медіаосвіти.

Наведено приклади застосування моделі критичного мислення в контексті медіаосвіти.

Нерсесян Г. А. Медіаграмотність молоді – запорука протидії інформаційній агресії / Г. А. Нерсесян // Інвестиції: практика і досвід. – 2018. – № 6. – С. 56–60.

Паукова А. Медіаграмотність як пріоритетний напрям педагогіки у сфері інформаційного захисту дітей на сторінках педагогічної преси США / А. Паукова // Інноватика у вихованні. – 2019. – Вип. 10. – С. 329–336.

Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи : зб. ст. Шостої міжнар. наук.-метод. конф., Київ, 20–21 квіт. 2018 р. [Електронний ресурс] / Акад. укр. преси. – Київ. : ЦВП : АУП, 2018. – 244 с. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_statey_AUP2018.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

Серебрянська І. М. Медіаосвіта: семантична специфіка терміна в ціннісній системі координат інформаційного суспільства / І. М. Серебрянська // Філологічні трактати. – 2018. – Т. 10, № 3. – С. 69–76.

Проаналізовано семантичну структуру поняття «медіаосвіта». Визначено розбіжності в розумінні медіаосвіти зарубіжними й вітчизняними педагогами, розмежовано поняття «медіаосвіта» і «медіаграмотність», визначено притаманні українській мові похідні неологізми. Приділено увагу спорідненим поняттям «медіапедагогіка», «медіакомпетентність», «медіавиховання»; формулюванню ціннісних орієнтирів медіаосвіти в сучасному суспільстві.

Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку : зб. ст. Сьомої міжнар. наук.-метод. конф., Київ, 21–22 берез. 2019 р. [Електронний ресурс] / Акад. укр. преси. – Київ. : ЦВП : АУП, 2019. – 435 с. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_conf_2019.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.10.2022.

Тарасюк В. М. Медіаграмотність як складова політичної освіти / В. М. Тарсюк // Держава і право. Серія : Політичні науки. – 2018. – Вип. 80. – С. 142–151.

Цікавинки:

Уперше термін «медіаосвіта» було вжито у 1973 р. на спільному засіданні сектора інформації ЮНЕСКО й міжнародної ради з кіно та телебачення.
4 млрд людей у світі користуються Інтернетом. На телевізор, телефон та комп’ютери сучасна людина витрачає майже половину всього часу, що знаходиться в стані неспання. Середній дорослий не спить 16,5 години на день, а на спілкування з технікою у нього йде до 45 % цього часу, тобто при тривалості життя 60 років, за винятком дитинства, ми витрачаємо близько 20 років на спілкування з ґаджетами. У середньому людина витрачає понад 5 років життя на соціальні медіа, 7 – на телебачення.
Поняття «фейк» (брехня), незважаючи на його популярність та уживаність в Україні, не має юридично закріпленого значення в нашому законодавстві. На поширення фейкової новини серед 1500 людей витрачається близько 10 год, а правдивої інформації – близько 60 год. 73 % користувачів читають лише заголовки і не читають новин. 59 % людей не переходять за посиланнями, а ставлять лайк і поширюють інформацію.
Фотофейк. Мозку людини потрібно 13 мілісекунд для обробки зображення. Набагато більше часу для критичного аналізу
Експерти університету Балтімора порахували, в яку суму світовій економіці обходяться фейкові новини: вийшло, що весь світовий ринок втрачає на фейках близько $ млрд щороку.