Інфодемія – загроза інформаційній безпеці України

На той час професор Девід Родкопф пояснив суть поняття як кілька фактів, змішаних зі спекуляціями та чутками, посилені емоціями страху, пандемічно поширюються по всьому світу. У лютому 2020 р. ВООЗ застосовувала термін «інфодемія» для ідентифікації ситуації з поширенням чуток, тривожних новин та фейків про пандемію COVID-19. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав «інфодемію» одним із найбільших викликів нашого часу. Вона, за його словами, спричиняє зайву паніку і плутанину, а також роз’єднує людей.

З початку 2020 р. в Україні поширювали 5 основних типів неправдивої інформації про коронавірус:

• конспірологічні теорії,

• фейки про ліки та медвироби,

• фейки про лікування,

• фейки проти України та фейки-жарти.

Таку класифікацію запропонувала команда Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) у дослідженні «По той бік пандемії: які фейки та маніпуляції атакували українців». Завдання протистояти інфодемії стає все більш нагальним. Медіаосвіта у цих умовах є фундаментальною складовою інформаційної безпеки країни.

1. Берґер Й. Невидимий вплив. Приховані сили, які формують поведінку / Йона Берґер ; пер. Анна Іванченко. – Київ : Наш формат, 2018. – 240 с.

Авторка доводить як можна уникнути тиску на процес вибору й навчитися приймати зважені раціональні рішення.

2. Бікерт М. Застосування проти маніпулятивних ЗМІ [Електронний ресурс] / Моніка Бікерт // Facebook. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://about.fb.com/news/2020/01/enforcing-against-manipulated-media/. – Опубліковано : 06.01.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.11.2020.

У вересні 2019 р. розпочався Deep Fake Detection Challenge, який спонукав людей з усього світу виявляти фальшивки. Проєкт підтримала грантами у розмірі 10 млн дол. міжгалузева коаліція організацій, включаючи Партнерство у галузі штучного інтелекту, Cornell Tech, Університет Каліфорнії в Берклі, MIT, WITNESS, Microsoft, BBC, AWS та ін. представників суспільства.

3. Боротьба з дезінформацією під час епідемії COVID-19 / [Електронний ресурс] // CSDRS : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://csdrs.ukma.edu.ua/index.php/uk/17-holovni-novyny/177-borotba-z-dezinformatsieyu-pid-chas-epidemijicovid-19. – Опубліковано : 12.04.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 24.12.2020.

Новий науковий Центр інформованої громадськості (Center for an Informed Public) ун-ту Вашингтона створений для досліджень поширення дезінформацій про пандемію COVID-19.

4. Віхров М. Епоха інформаційних пандемій [Електронний ресурс] / Максим Віхров // Тиждень.ua : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://m.tyzhden.ua/column/235680. – Опубліковано : 24.09.19. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.11.2020.

Facebook періодично нейтралізує особливо помітні розплідники інформаційного сміття. У 2019 р. Facebook заблокувала 79 груп, 149 сторінок та 168 профілів, загальна аудиторія яких сягала 5 млн користувачів. Причиною для блокування є «скоординована недостовірна поведінка». Йдеться про мережу – реальну бото-ферму, навмисне створену для поширення інформаційних вкидів.

5. Віхров М. Слабини колективного імунітету [Електронний ресурс] / Максим Віхров // Тиждень.ua : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://m.tyzhden.ua/publication/241935. – Опубліковано : 01.04.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.11.2020.

На поведінку суспільства впливає те, якими джерелами інформації воно послуговується. Загальна картина відома: 74 % українців дізнаються новини з українського ТБ, близько 28 % – з українських інтернет-ЗМІ, близько 24 % – з соціальних мереж (КМІС, 2019). Негативні впливи медіа (нагнітання паніки, поширення фейків тощо) спонукає людей до пошуків альтернативних джерел інформації. Величезного поширення набувають чутки, інформаційні віруси. Вони підривають нашу опірність масштабним викликам – починаючи від коронавірусу та закінчуючи війною із Росією. Протистояти їм – це колективне вміння, якому слід вчитися. Навички до національної самоорганізації – це також складова колективного імунітету.

6. Вовчук Х. Звіт CEPA: стратегії впливу Росії і Китаю на ЗМІ [Електронний ресурс] / Христина Вовчук // Тиждень.ua : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://m.tyzhden.ua/publication/240615. – Опубліковано : 17.02.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.11.2020.

Центр аналізу європейської політики (CEPA) доводить, що Росія, Китай та інші авторитарні режими інвестували десятки млрд дол. у медіапідприємства та інформаційні ініціативи для маніпулювання, спотворення та цензури глобального інформаційного середовища. Основна теза Звіту: «Інформація – це зброя, яка може бути використана проти нас».

Три основні складові російської силової стратегії в медіа-сфері:

• охоплення

• читачів власними державними медіа; вплив на медіа в певних

• країнах (із використанням

• фінансових та ін. засобів); підпільний або непрямий

• тиск (приховане фінансування конкурентів, об’єднання та поглинання на медіа

• ринку, або підкуп ключових працівників).

7. Вовчук Х. Звіт The Hague Centre for Strategic Studies: Як ліберальні демократії можуть протистояти російській дезінформації [Електронний ресурс] / Христина Вовчук // Тиждень.ua : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://m.tyzhden.ua/publication/225734. – Опубліковано : 22.01.19. – Назва з екрана. – Дата звернення : 30.11.2020.

У дослідженні Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS, Нідерланди) розглядаються уроки протистояння російській дезінформації для ліберальних демократій, які розробили Європейський Союз, НАТО, Фінляндія, Латвія та Україна.

Дослідження зазначає: «щоб протистояти демократичним цінностям та сприяти розколу в Європі, Кремль використовує різні інструменти, такі як аналітичні центри та спеціальні фонди (наприклад, Russkiy Mir), псевдоінформаційні агентства та мультимедійні послуги (наприклад, Sputnik), багатомовні телеканали (наприклад, RussiaToday), транскордонні релігійні і соціальні групи, та інтернет-тролі».

ЄС запровадив для захисту приватності громадян і запобігання втручанню ззовні правила використання даних. Серед заходів, що застосовуються ЄС, проєкт EU vs Disinformation, розповсюдження щотижневих інформаційних бюлетенів – Disinformation Review та Disinformation Digest.

Створена у 2015 р. Оперативна робоча група зі стратегічних комунікацій (East StratComTask Force) є головною віхою у боротьбі з дезінформацією Росії та втручанням на європейському рівні.

Центр стратегічних комунікацій НАТО (StratCom CoE) вивчає загальні закономірності, як працюють мережі, які сильні та слабкі сторони комунікаційної стратегії Росії, публікує аналітику, періодичні доповіді та науковий журнал Defence Strategic Communications.

В Україні після Євромайдану було створено велику кількість ініціатив громадянського суспільства. Найбільш ефективними є УКМЦ, StopFake.org, StratComUA, InformNapalm, OSINT Academy.

InformNapalm розкриває історію про російську військову агресію, у тому числі про присутність російської армії в зоні ООС. Академія OSINT готує журналістів, блогерів, активістів на проведення розвідувальних розслідувань.

Важливе значення має інвестування в медіаграмотність для збільшення стійкості суспільства до дезінформації.

8. Ґіллмор Д. Mediactive / Ден Ґіллмор ; [пер. з англ. Олександра Головко, журналіст-ред. Тетяна Рогова]. – Запоріжжя: Interlink Academy for International Dialog and Journalism, Institute for Society and Communication, 2017. – 213 с. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу : https://interlink.academy/wp/wp-content/uploads/2017/12/Mediactive_Dan-Gillmor_Ukrainian.pdf.

Громадянськість заснована на активності позиції, а достовірна інформація допомагає її сформувати. В епоху цифрових технологій бути медіаграмотним є не опцією, а завданням для кожного з нас. Ці навички сформують щось більш важливе – критичне мислення.

9. Головко О. Безпека медіапростору в умовах цифрових трансформацій: законодавчі ініціативи чи інформаційна культура? [Електронний ресурс] / Ольга Головко // Медіаосвіта і медіа-грамотність : [портал]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://medialiteracy.org.ua/bezpeka-mediaprostoru-v-umovah-tsyfrovyh-transformatsij-zakonodavchi-initsiatyvy-chy-informatsijna-kultura/. – Опубліковано : 04.09.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 03.12.2020.

У статті розглянуто запропонований законодавцем проєкт закону «Про медіа» від 27.12.2019, у тому числі, з позиції забезпечення безпеки медіапростору. Співвіднесено ці положення з потребою підвищення рівня інформаційної культури населення. Визначено перспективи розвитку цих напрямів в умовах цифрових трансформацій.

10. Дев’ятко Н. Гібридні війни РФ проти сучасної України [Електронний ресурс] / Наталія Дев’ятко // Буквоїд : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://bukvoid.com.ua/column//2019/12/13/165523.html?fbclid=IwAR0LdjzOH07nRVTXQ6eqmUhj0RQT_LQCh0Wm3RpVEtDUqsmP3gF9x-Fp7AA. – Опубліковано : 13.12.19. – Назва з екрана. – Дата звернення : 09.12.2020.

Сучасні гібридні війни спецслужб РФ на культурному полі проти України. Ніколи не треба забувати, що ця війна триває вже понад 300 років.

11. Єврокомісія розглядає застосування санкцій через поширення дезінформації [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-es-dezinformatsiya-sanktsiyi/30976434.html . – Опубліковано : 30.11.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.12.2020.

Оперативна група зі стратегічних комунікацій EastStratCom, підрозділ дипломатичного корпусу ЄС, Європейська служба зовнішніх зв’язків (EEAS), що відстежують дезінформацію з боку Росії, виявили понад 500 прикладів прокремлівської дезінформації про COVID-19 за рік. Європейська комісія планує введення санкцій ЄС проти суб’єктів, які поширюють дезінформацію, а також наполягатиме на більш жорсткому механізмі нагляду за онлайн-платформами.

12. Єреміца В. Дезінформація і фейки такі ж згубні, як природні чи екологічні катастрофи – бельгійський експерт [Електронний ресурс] / Віталій Єреміца // Радіо Свобода : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.radiosvoboda.org/a/29570796.html. – Опубліковано : 29.10.2018. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.12.2020.

Інформаційний «бруд», фейки та навмисно викривлені факти, які поширюють російські урядові ЗМІ та «фабрики тролів», впливають на суспільний інтелект, роблячи політично й комерційно «всемогутніми» тих, хто замовляє цей дезінформаційний контент. Розробка зброї проти фейків – справа нагальна.

Професор комунікацій та медіа Франсуа Ендрікс називає це не «медійна освіта», а «освіта інформації». Головне питання і виклик цього навчання – усвідомити цифрову «екосистему», в якій ми живемо, доводить фахівець.

13. Ігнатенко О. Говорили-балакали, сіли і заплакали… Поговоримо про фейки / Олексій Ігнатенко ; іл. Ксюша Олефіренко; текст читає Альона Альона // Куншт : [науково-популярне медіа]. – Електрон. текст, аудіодані (1 файл 16:16 хв.). – Режим доступу : https://kunsht.com.ua/govorili-balakali/. – Опубліковано : 06.07.19. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.01.21.

14. Інформаційна війна нескінченності: інтерв’ю з Пітером Померанцевим [Електронний ресурс] / авт. інтерв’ю Олеся Павлишин // Куншт : [науково-популярне медіа]. – Режим доступу : https://kunsht.com.ua/piter-pomerancev/. – Опубліковано : 14.08.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.01.21.

Журналіст та спеціаліст із медіа Пітер Померанцев, автор книжок «Це не пропаганда» та «Нічого правдивого й усе можливе», про те як виживати у сповненому пропаганди світі.

15. Кацуба Н. Інформаційна революція. Як персональні дані змінюють науку / Нікіта Кацуба, текст читає Павло Козирєв, іл. Каталіна Маєвська // Куншт : [науково-популярне медіа]. – Електрон. текст, аудіодані (1 файл 18:51 хв.). – Режим доступу : https://kunsht.com.ua/podcast/informacijna-revolyuciya. – Опубліковано : 21.04.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.11.2020.

За визначенням професорки Гарвардського університету Шошана Зубофф, ми – користувачі – є сировиною, з якої треба добути якомога більше даних, щоби потім продати їх справжнім клієнтам: виробникам, рекламодавцям, політикам. Нагляд за користувачем, коли на цифрове досьє перетворюється усе – від переглянутого фільму до серцевого ритму – тепер стає істинним сенсом існування інфраструктури цифрових сервісів.

16. Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. ст. Восьмої міжнар. наук.-метод. конф., Київ, 13–14 берез. 2020 р. [Електронний ресурс] / упоряд. : В. Іванов, О. Волошенюк ; Акад. укр. преси. – Київ : ЦВП : АУП, 2020. – 494 с. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_8_konf_2020.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.12.2020.

17. Кулеба Д. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот / Дмитро Кулеба. – Київ : Книголав, 2019. – 384 с.

Сьогодні ми живемо у світі міксу правд, напівправд і фейків. Як не загубитися у цьому? Спиратися на реальність. Критично мислити. Керувати емоціями.

Відчувати спільноту і взаємодіяти з державою. Як розвинути ці спроможності у собі? Єдиного рецепту не існує. Розпочніть з книги Дмитра Кулеби.

18. Литвиненко О. В. Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України / О. В. Литвиненко // Молодий вчений. – 2018. – № 3(1). – С. 259–263.

19. Матвійчук О. Є. Бібліотека і книга у цифровому медіасвіті [Електронний ресурс] / О. Є. Матвійчук ; Київ. ун-т ім. Бориса Грінченка ; УБА. – Київ, 2017. – 6 с. – Режим доступу : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22359/2/O_Matviichuk_Ukr_konf_23_09_16_IPPO.pdf . – Назва з екрана. – Дата звернення :03.12.2020.

20. Медіаграмотний клікер – що це? [Електронний реурс] // Медіаграмотність і медіаосвіта : [портал]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://medialiteracy.org.ua/mediagramotnyj-kliker-shho-tse/ . – Опубліковано : 30.10.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 03.12.2020.

Медіаграмотний клікер (MIL CLICKS) – це інновація в соціальних мережах, ініціатором та лідером якої є ЮНЕСКО. Це спосіб для людей здобути компетенції в галузі медіа та інформаційної грамотності у своєму повсякденному використанні інтернету та соціальних медіа та долучити до навчання однолітків в атмосфері перегляду, гри, спілкування, обміну, та спілкування.

21. Мороз О. Нація овочів? Як інформація змінює мислення та поведінку українців / Оксана Мороз. – Київ : Yakaboo Publishing, 2020. – 304 с.

Книжка від професійної маніпуляторки для тих, хто не є комунікаторами. Просто, з наочними кейсами вона розкриває як інформаційне поле трансформує нас, змінює наші думки, поведінку і життя. На прикладі України авторка показує як за 20 років було зруйновано імунітет нації. Вперше описано закриту індустрію створення інформаційних вірусів і дано прості інструменти боротьби з її продуктами.

22. Мороз О. Про інформаційний імунітет / Оксана Мороз ; інтерв’ю А. Поліщук // День. – 2020. – 19 берез. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/pro-informaciynyy-imunitet.

24. По той бік пандемії: твоє інформаційне щеплення. Які фейки про коронавірус атакували українців [Електронний ресурс] / Ін-т розвитку регіонал. преси // По той бік новин : [сайт]. – Інфографіка in Slide Share (12 слайдів). – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1dgYfeI_8vO8yVIjGEKUuhIyXcpAxd8pG/view . – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.01.21.

25. Почепцов Г. (Дез)информация / Георгий Почепцов. – Киев : Поливода, 2019. – 248 с. – (Б-ка Детектор Медиа).

У книзі відомого українського вченого, автора численних праць із комунікаційних технологій та інформаційних війн Георгія Почепцова йдеться про інформацію і маніпулювання нею. Книга також зачіпає теми гібридних і віртуальних війн, інструменти нових медіа, через які поширюється неправдива інформація, описує засоби управління масовою свідомістю.

26. Почепцов Г. Пропаганда 2,0 / Георгий Почепцов. – Киев : Фолио, 2018. – 796 с.

Пропаганда присутня в будь-якому суспільстві і в усі часи. Пропаганда стає основною зброєю інформаційних війн. Вона присутня всюди, де великі маси людей підпадають під вплив. Інформаційні операції, психологічні, операції впливу – все це входить в арсенал дій сучасних держав, які організовують власну атаку або захист від чужої атаки.

27. Саприкін О. А. Інтернет-ресурси як інструмент інформаційної війни й інформаційна безпека України / О. А. Саприкін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2016. – № 3. – С. 72–77.

28. Сяркі Д. Бреше і не червоніє [Електронний ресурс] / Діана Сяркі // Куншт : [науково-популярне медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://kunsht.com.ua/8373-2/?fbclid=IwAR0MJh4q5QctH9JyMnYwRIHuLFyByXDlmYnHLkmirTOpNH1GGHPQWDs6MGA . – Опубліковано : 21.04.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 20.11.2020.

Що таке глибинні і поверхневі фейки, як вони працюють? Термін deepfakes поєднує такі поняття як «глибинне навчання» (deep learning) і «фейк» (fake). Тобто глибинні фейки – це підроблені відео, які здаються справжніми.

За даними нідерландської компанії Deeptrace, у 2019 р. кількість глибинних фейків в інтернеті становила понад 14 тис. відео, shallowfakes – поверхові фейки або відредагованих відео. Вони становлять загрозу через сповільнення/пришвидшення, перетасовку кадрів, виривання слів із контексту.

29. Український медіаландшафт – 2019 : аналіт. звіт / ред. : В. Іванов, Т. Б. Петерс. – Київ : Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, АУП, 2019. – 53 с. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Ukr_Medienlandschaft-2019_UKR.pdf.

30. Харитонюк О. Зброя XXI століття – не зброя!? [Електронний ресурс] / Орися Харитонюк // Критичне мислення в епоху токсичного контенту : зб. ст. Восьмої міжнар. наук.-метод. конф. – Київ, 2020. – С. 490–493. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.aup.com.ua/uploads/Zbirnyk_8_konf_2020.pdf.

Наведено поради, як зберегти критичне мислення від впливу токсичного контенту в умовах інформаційної війни.

31. Як можна протидіяти «фейковим новинам»? : аналіз. – Київ : Фонд Фрідріха Науманна за Свободу : АУП, 2019. – 32 с.

Резонансне дослідження Філіппа Мюллера і Нори Деннер – дослідників у галузі комунікацій, про вплив «фейкових новин» на формування власної думки у громадян. Дослідники змальовують різноманітні методи вирішення цієї проблеми.

32. Як уникнути погіршення психологічного стану під час карантину : рек. МОЗ // Міністерство охорони здоров’я : [сайт]. – Електрон. текст та інфографіка. – Режим доступу : https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-moz-jak-uniknuti-pogirshennja-psihologichnogo-stanu-pid-chas-karantinu.

Цікавинки

Головні слова 2020 року.

Слово «пандемія» (pandemia). Використання цього терміну збільшилося більше ніж на 57 000 % порівняно з минулим роком.

Слово «коронавірус» (coronavirus) вигадане в 1968 р., але різко стало популярним, у зв’язку з пандемією COVID-19. Термін випередив навіть дуже стійке у використанні слово «час» (time).

Пандемія перетворила терміни охорони громадського здоров’я, такі як «соціальна дистанція» (social distancing), «ізоляція» (lockdown) і «домосида» (stay-at-home) у побутові. Неологізми стали дещо похмурими: «ковідіот» (covidiot), «твіндемія» (twindemic) – збіг двох епідемій, «інфодемія» (infodemic) – вибух інформації, пов’язаної з пандемією, що викликає занепокоєння.

Пандемія, коронавірус, імпічмент: Оксфордський словник не зміг вибрати головне слово 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3141483-pandemia-koronavirusimpicment-oksfordskij-slovnik-ne-zmig-vibrati-golovne-slovo-roku.html. – Опубліковано : 25.03.2020. – Назва з екрана. – Дата звернення : 24.12.2020.