Між життям і смертю: психологія військового полону
Той, хто знає, навіщо жити,
може витримати будь-яке як.
Фрідріх Ніцше,
німецький філософ
Полон – обмеження свободи особи, що брала участь у військових діях, з метою недопущення її до подальшої участі в них. Зазвичай противник використовує полонених задля отримання додаткової інформації, помсти, деморалізації, залякування та підривання бойового духу армії противника. Адже час перебування у полоні пов’язаний з тотальним контролем над життям полоненої особи, відсутністю можливості себе захистити, що саме по собі є дуже небезпечним. На допитах полонених дуже часто застосовують різні види тортур.
Тортури (катування) – означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне завдається сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, з метою отримати від неї або від третьої особи відомостей чи зізнання, а також покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також з метою залякування або примусу її або третьої особи, чи з будь-якою іншою метою або з іншої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого характеру, коли такий біль або страждання спричиняються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи з їх мовчазної згоди. (Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких,що принижують гідність, видів поводження і покарання[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text.України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ips.ligazakon.net/document/view/re30572?an=27.)
Катування є однією з найвищих форм людського страждання. Катування застосовують задля отримання інформації, щоб зламати дух, помститися, схилити до зради, завербувати до роботи на противника. Щоб досягти своєї мети мучителі використовують сукупність фізичних, психологічних та інших тортур. Для військовослужбовців, які перебувають у полоні, окрім залежного стану, обмеження волі, тортур, додатковим фактором стресу є тиск відповідальності перед бойовими побратимами та ЗСУ в цілому, особливо якщо полонена особа є носієм стратегічно важливої інформації.
Людина, яка пережила тортури, втрачає базову довіру до світу, тому, повернувшись до соціуму, може почуватись самотньою і безпорадною. Гострим стає питання про соціальну самореалізацію ветеранів: чи можуть вони повернутися до попередньої професії і виконувати свої обов’язки за станом здоров’я або повернутися до служби в армії. Надзвичайно важливим є забезпечення права на правосуддя. Людина не може зцілитись від травм, пережитих у полоні, якщо не відбулося покарання винних. Тому правовий супровід звільненого з полону, документування фактів тортур має бути здійснено.
Те, що ти пережив, жодна сила на
землі не зможе забрати від тебе.
Віктор Еміль Франкл,
психіатр, психотерапевт, філософ
56. Апальков В. В. Психологія поведінки військовослужбовця в умовах полону / В. В. Апальков // Вісник Національного університету оборони України. – 2020. – Вип. 2. – С. 14–22. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2020_2_4.
57. Байда М. С. Особливості проведення психологічного дебрифінгу з військовослужбовцями, які повернулися з полону, на першому етапі їх реінтеграції / М. С. Байда// Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Психологія. – 2018. – Вип. 1. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2018_1_3.
58. Життя після війни: реабілітація учасників ООС : бібліогр. покажч.-дайджест / [уклад. В. Вовк ; відп. за вип. Г. Саприкін] ; Держ.б-ка України для юнацтва. – Київ : [б. в.], 2019. – 71 с.
Бібліографічне видання створене для людей, які боролися за свободу, цілісність і незалежність України. У матеріалі вміщено інформацію про державні та громадські організації, створені для допомоги в реабілітації ветеранів, відомості і бібліографічні описи книг та статей з періодичних видань, веб-бібліографічних ресурсів, присвячених порадам психологів щодо того, як знайти себе у мирному житті, розповідям про успішні випадки адаптації до нього, й навіть, про успішне започаткування власного бізнесу.
В окремих розділах читачі знайдуть добірки фрагментів з текстів, думки та висловлювання ветеранів. Останній розділ допоможе бійцям одержати відповіді на питання стосовно прав учасників бойових дій та бійців, які отримали статус інвалідів війни. Відбір матеріалу закінчено у вересні 2018 р.
59. Иванов А. Реабилитация личности военнослужащих, пострадавших в боевых действиях/ А. Иванов, Н. Жуматий //Развитие личности. – 2003. – No 4. – С. 143–152.
60. Макєєв В. 100 днів полону, або Позивний 911 / Валерій Макєєв. – Харків : Фоліо, 2016. – 192 с.
Книга-сповідь волонтера, який пройшов воєнний Схід України й опинився за ґратами у підвалі, де не діють жодні закони і правила, а все будується винятково на людських стосунках. Це документальна розповідь про паралельний вимір, який існує в нашому світі за кілька сотень кілометрів. Жорстокі ополченці, російські десантники, психологічні допити, приниження, катування – мало хто після цього виживає. Але він вижив і... написав про це. Дискусійно, суперечливо, нетипово, але чесно. Видання для тих, хто хоче жити у власній щасливій країні.
61. Оніщенко Н. В. Піратський полон як надзвичайна ситуація соціального походження: психологічний аналіз / Н. В. Оніщенко // Вісник Національного університету оборони України. – 2012. – Вип. 2. – С. 218–222. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2012_2_43.
62. Побідаш А. Помилкові дії екіпажу судна при захопленні піратами / А. Побідаш // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – 2012. – No 4. – С. 120–128.
Наведено помилкові дії членів екіпажу морського судна, які призводять до захоплення у піратський полон. Проаналізовано заходи безпеки на судні, зокрема технічну та психологічну підготовку екіпажу, що дозволяє підвищити безпеку судна.
63. Побідаш А. Ю. Особливості неусвідомленого компоненту самосприйняття та самооцінки моряків – жертв піратського полону / А. Ю. Побідаш // Вісник Національного університету оборони України. – 2013. – Вип. 3. – С. 276–282. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2013_3_53.
Розглянута тема життєвої стійкості моряків, які пережили піратський полон. Визначено поняття «піратський полон». Доведено, що динаміка змін у психічному стані моряка, який перебуває в ситуації піратського полону, протікає відповідно до виділених фаз полону (фаза захоплення судна, фаза пограбування кают, фаза взаємних поступок, фаза розподілу ролей, фаза чвар серед екіпажу, фаза викупу й звільнення). Встановлено, що основу життєстійкості моряка складають якості «вольового потенціалу».
64. Полтораков О. Ю. Соціологія військового полону в сучасних воєнно-соціальних контекстах / О. Ю. Полтораков // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». – 2019. – No 4. – С. 56–60. –(Політологія. Соціологія. Право). – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_soc_2019_4_10.
65. Сафін О. Д. До питання про соціально-психологічну модель наслідків військового полону / О. Д. Сафін, О. В. Тімченко, Ю. М. Широбоков // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2019. – Вип. 2. – (Психологія). – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadpn_2019_2_8.
66. Сіренко Т. Взаємодія з ветеранами, які пережили полон / Тетяна Сіренко // Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? : довід. для широкого кола фахівців / К. Возніцина, Л. Литвиненко. – Київ, 2020. – С. 76–95. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу :
https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/160137358572968.pdf.
Довідник підготовлено на основі практичного досвіду роботи з ветеранами та членами їхніх сімей, узагальнення наукового доробку та міжнародного досвіду, присвячених різним аспектам роботи з травмою та її наслідками. Сформована «Аптечка самодопомоги» та інформативний блок з переліком контактів різних інституцій, які займаються цією темою, можуть стати у нагоді для розв’язання актуальних проблем ветеранів.
67. Тімченко О. В. Психологічна феноменологія сучасного військового полону / Тімченко О. В., Широбоков Ю. М. //Психологічні технології ефективного функціонування та розвитку особистості : монографія. – Суми, 2019. – С. 224–246.
68. Широбоков Ю. М. Між життям та смертю: психологія військового полону. / Ю. М. Широбоков // Актуальні дослідження в сучасній вітчизняній екстремальній та кризовій психології : монографія. – Харків, 2017. – С. 248–266.
69. Широбоков Ю. М. Особливості цільової психологічної підготовки військовослужбовців до можливого захоплення у полон в ході антитерористичної операції / Ю. М. Широбоков // Проблеми екстремальної та кризової психології. – 2015. – Вип. 18. – С. 296–304. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekp_2015_18_38.
70. Широбоков Ю. М. Психологічні характеристики різноманітних видів військового полону / Ю. М. Широбоков // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Психологічні науки. – 2017. – No 1. – С. 227–233. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmdups_2017_1_42.
71. Широбоков Ю. М. Теоретичні та прикладні аспекти психології військового полону : монографія / Широбоков Ю. М. – Харків, 2020. – 476 с.
Подано стислий огляд генезису проблеми ставлення до полону та військовополонених. Проведений аналіз дозволив поділити сучасний військовий полон на три основні види: «військовий підрозділ», «професійні найманці» та «бандформування». Встановлено основні стадії і фази військового полону. Виявлено інституційне середовище, яке складає простір полону. Визначено психологічні особливості командирів підрозділів, у полоні яких перебувають українські військовослужбовці, та виділені основні типи катів, які застосовують незаконні методи впливу.