Екологічні наслідки війни. Екоцид України.

#Екологічні наслідки війни#Екоцид України : бібліогр. список / [уклад. : В. Вовк ; ред. Н. Лінкевич] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – Київ : [б. в.], 2022. – 25 с. – (#Довкілля#Війна#Інформаційно-бібліографічний фронт).

Війна – це не лише інфраструктурні руйнації та смерті серед населення. На додачу війна несе небезпеку людям та природі навіть там, де активних бойових дій не було чи де вони були раніше. Таке явище називається екоцид – злочини, скоєні проти природи.

Інформація, що міститься у виданні, допоможе згадати основні екологічні наслідки війни, запам’ятати шкоду завдану довкіллю.

Бібліографічний список адресується широкому колу користувачів, всім, кому не байдуже ставлення до рідної природи.

Доки наші збройні сили продовжують бити ворога, ми можемо підтримати тих, хто в умовах війни намагається зберегти наші ліси, степи, річки, моря та врятувати тварин.

РЯТУЙМО ПРИРОДУ У ДНІ ВІЙНИ РАЗОМ!

#ВІЙНА В УКРАЇНІ# ЕКОЛОГІЯ #СВІТ

З початку вторгнення росії на територію України, країна пережила багато того, що уявити було неможливо. Неможливо було уявити, що через Чорнобильську зону підуть танки, Запорізька АЕС буде обстрілюватися ракетами, що унікальні родючі чорноземні поля півдня України будуть пориті та знищені, що ліси Полісся будуть заміновані... І це лише частина наслідків варварського вторгнення росії, які переживає природа.

Доводити, що війна впливає на екосистеми не потрібно. Але, цю істину, яку не розуміє тільки країна-агресорка усвідомлює весь світ, і вона дуже проста: будь-який воєнний конфлікт не має локального характеру, коли йдеться про довкілля.

«Екосистеми не можна розділити умовними коридорами, просто намалювавши їх на карті. Якщо руйнується природна рівновага в одній геолокації, це обов’язково відчує інша».

Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України

Довідково: Українська екосистема охоплює 35 відсотків біорізноманіття Європи. Тут мешкає понад 70 тис. біологічних видів. 29 % території України складається із природної рослинності, а також окультуреної природної рослинності (наприклад, доглянуті пасовища та живоплоти). 16 % території України складають ліси.

По Україні протікають майже 63 тис. річок.

На території України розташовані 11 % Карпатського гірського масиву, де проростають третина всіх видів рослин Європи.

Дніпро є четвертою за довжиною річкою в Європі. 14 березня після обстрілу російськими військовими очисної споруди, вода з кількох районів Запоріжжя почала без очищення надходити в Дніпро.

Річка Сіверський Донець є найдовшою на сході України та  важливим джерелом прісної води.

У Червоній книзі України, документі, який відстежує сучасний стан рідкісної фауни та флори, а також видів, що зникають, в останньому виданні за 2021 р. зареєстровано 687 видів тварин та 857 видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення.

Окрім знищення дикої природи через спричинені обстрілами лісові пожежі, у Чорному морі знайдено загиблими тисячі дельфінів, що може бути наслідком підвищеного шуму судноплавства та використання військово-морськими флотами потужних гідроакустичних систем.

Важка промисловість є значною частиною економіки України, особливо на Сході України. Промисловий сектор України складає майже 29 % валового внутрішнього продукту країни.

Найбільша атомна електростанція в Європі – Запорізька АЕС (м. Енергодар) захоплена російською армією.

У зоні бойових дій під окупаційними військами перебувають 1 654 736 га цілинних степів, що становить орієнтовно 59 % степів у всій Україні, та 4514 га чагарникової рослинності – понад 10 % таких площ України.

Природно-заповідний фонд найвищого рангу охорони (національні парки, природні і біосферні заповідники, національні природні парки) охоплює 1 236 366 га. 44 % з них опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем російських загарбників або є недоступними для України.

Шкода, яку наносить рф українському довкіллю – незмірна. Це і підриви складів паливно-мастильних матеріалів, сховищ нафтопродуктів з відповідними наслідками для довкілля. Це і авіаудари по підприємствах, які використовують небезпечні хімічні речовини у виробництві. Це і пошкодження та руйнування очисних споруд, і вилив стоків у наші водойми, а також пошкодження ґрунтового покриву, горіння лісів – особливо на територіях природно-заповідного фонду.

Тож до чого тут вся Європа, коли руйнується довкілля в Україні?

Ось лише декілька прикладів, які дають відповідь на це питання.

Від дій рф під загрозою знищення сьогодні 2,5 млн га  природоохоронної мережі Європи. Це 160 об’єктів Смарагдової мережі – територій існування видів і оселищ, що охороняються   на загальноєвропейському рівні.

Довідково: Смарагдова мережа – це мережа природоохоронних територій, створена задля збереження видів та оселищ, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. Смарагдова мережа формується у країнах, які не є членами ЄС, і є аналогічною до мережі Natura 2000, яка функціонує у країнах ЄС. Розробка Смарагдової мережі України розпочалася у 2009 р. й триває досі. Наразі Смарагдова мережа в Україні включає близько 12 % території країни, у тому числі чимало українських лісів.

Заповідні території України. Двадцять відсотків природоохоронних територій України уражені війною. У небезпеці понад 800 заповідників і мільйони гектарів землі. Саме вздовж державного кордону і Азово-Чорноморського узбережжя знаходяться найцінніші, унікальні заповідні території. Ідеться не лише про 100-річну Асканію-Нову або Чорноморський біосферний заповідник, що є об’єктами охорони ЮНЕСКО, але й десятки інших унікальних заповідників. Окуповані наші чудові степи – Олешківські піски й вже багато років наш Крим з унікальною природою та гірською системою. Такі природно-заповідні території, на жаль, відновити буде дуже тяжко! На ці землі, не має ступати навіть нога людини, не те щоб, проїхала колона ворожої техніки чи розірвався якийсь снаряд! Ці землі – важливі для Європи та потребують охорони на загальноєвропейському рівні.

«За статистикою, в Україні фіксуються серйозні пошкодження об’єктів природно-заповідного фонду живої природи – майже 50 об’єктів природно-заповідного фонду повністю зруйновані або частково пошкоджені».

Тетяна Тимочко, радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України

Втрата біорізноманіття та загроза червонокнижним видам

Це тисячі видів рослин, які занесені до Червоної книги України і охороняються законом. Бойові дії порушують спокій диких тварин, які гинуть, або намагаються втекти з гарячих точок, знищують середовища існування рідкісних і ендемічних видів та оселищ. Це може змінити поведінку птахів, включаючи їх міграцію. Пернаті, подібно як і люди, покидають свої родинні гніздечка та мігрують, втрачаючи потомство. Сховатись їм від обстрілів ніде: укриття, яке б захищало від ракет чи снарядів, птахи не мають.

«У перші дні великої війни ворожі ракети били по території національного парку. Туди, де скупчувались червонокнижні птахи, – наприклад, чоботарі. Їх та інших рідкісних пернатих розтрощило. Колоній, які щороку селились у тій місцевості, немає...».

Іван Русєв, доктор біологічних наук, професор,
керівник науково-дослідного відділу національного
природного парку «Тузлівські лимани».

За різними даними, орнітофауна нашої країни налічує понад  400 видів птахів. Скільки їх залишиться по війні, сьогодні важко сказати.

Для прикладу можна привести Криву косу на Донеччині. Коли російські війська почали використовувати її для висадки десанту, там зникло усе різноманіття птахів. Хоча до цього на узбережжі масово гніздилися три тисячі пар червонокнижних мартинів каспійських. Це була їхня найбільша колонія в Європі.

До того, більша частина міграційних коридорів зараз проходить  над зоною бойових дій. Усе це може стати причиною неспокою птахів, їх виснаження через зміну маршрутів чи відсутності можливості відпочити, та потрапляння під обстріли.

«Я з Полтавщини. Ніколи в житті я не плакала, а тільки в цьому році плачу, коли бачу в небі поодинокі пари журавлів з печальним криком...
У цьому році птахи не летіли клином журавлиним над Полтавщиною...».

STRONG WOMAN

Воєнні дії нищать ліси України, що вплине і на продовольчу безпеку світу

Найгарячіші бойові дії наразі відбуваються в східних тапівденних областях України. Для цих регіонів характерна низька лісистість. Але тут ліси виконують захисні функції. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі цих регіонів та може призвести до значних ерозійних процесів. Зокрема, на півдні України наслідками можуть бути вітрова ерозія та опустелювання. Це, звичайно, вплине на сільське господарство.

У лісах уже зафіксовані пожежі до 100 тис. гектар. Це небезпечно не лише через викиди в повітря, а й через те, що це вбиває живу природу – пожежі відбувались під час періоду розмноження, коли тварини могли народжувати та виховувати дитинчат. Постраждали не лише звірі, а і птахи – порушені транснаціональні перельоти птахів, що мігрують.

Довідково: Загалом, майже три мільйони гектарів лісу в Україні були охоплені війною від початку повномасштабного вторгнення рашистів. Для порівняння – це майже територія Бельгії. Коли ж окупанти під тиском українських захисників з ганьбою втекли із Житомирщини, Київщини, Чернігівщини та Сумщини, під окупацією залишилося 567 тис. гектарів лісів України.

Забруднення від обстрілів не має кордонів

Тисячі ракет росія випустила по Україні із 24 лютого. Ворожі снаряди, які щодня влучають у нашу критичну інфраструктуру та житлові будинки, спричиняють значні загоряння, у тому числі лісів. Це призводить до значного забруднення атмосферного повітря небезпечними речовинами. Під час детонації ракет та снарядів утворюється низка хімічних сполук – чадний газ, бурий газ, діоксид азоту, формальдегід тощо. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.

Окупант обстрілює наші нафтобази, промислові підприємства, які використовують у своїй діяльності різні хімічні речовини. А це також десятки тисяч тон вивільнених в атмосферу шкідливих речовин.

При цьому забруднене повітря не має кордонів. Викиди в атмосферне повітря, що були спричинені воєнною агресією рф на території України, переносяться, осідають та мають вплив на території інших держав, іноді на відстані в тисячі кілометрів.

Радіаційне забруднення

Один із найстрашніших ризиків – радіаційне забруднення. На початку війни росіяни захопили Чорнобильську АЕС, і зона відчуження була в окупації понад місяць. За цей час реєстрували підвищення рівня радіації: окупанти здійняли своєю технікою чимало радіаційного пилу. Крім того, вони перешкоджали персоналу АЕС у виконанні професійних обов’язків, створюючи загрозу для всього світу. Навіть після того як російська армія була змушена відступити із зони відчуження, вона залишила за собою велику кількість мін і розтяжок, що регулярно спрацьовують. Це не тільки завдає величезної шкоди тваринному світу, але також спричиняє пожежі та підвищує радіаційний фон у навколишній території.

Перебування в окупації Запорізька АЕС – найбільшої атомної електростанції в Європі несе велику загрозу усій Європі. Росіяни тримають персонал станції під постійним тиском, що створює ризик помилки. Але крім того окупанти обстрілюють АЕС, шантажуючи Україну і весь світ ядерною катастрофою. Експерти зазначають, що механізми безпеки ЗАЕС не були розраховані на безпосередні обстріли, тому прогнозувати масштаби трагедії складно. Але якщо станція не витримає артилерійських чи ракетних ударів, які окупанти ведуть ще з березня, ураження може значно перевищити масштаби Чорнобильської катастрофи.

Заміновані території

Розриви мін призводять до забруднення ґрунтів важкими металами – свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, нікелем. Це робить ґрунт небезпечним, а в деяких випадках – непридатним для подальшого сільськогосподарського використання. Також вибухи призводять до виникнення лісових пожеж.

Забруднення річок унаслідок російської агресії також може торкнутися і сусідніх країн. Україна поділяє великі річки Дунай, Дністер, Прут, Тиса і Західний Буг з країнами-сусідами: Польщею, Угорщиною, Румунією та Молдовою.

Барсукова О. Радіація і міни: які екологічні проблеми, спричинені війною, турбують українців?: опитування [Електронний ресурс] / Олена Барсукова // Українська правда. Життя : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/society/2022/06/10/249054/. – Опубліковано : 10.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Війна обриває крила: як бойові дії впливають на птахів [Електронний ресурс] // ЕкоРайон.in.ua : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://eco.rayon.in.ua/topics/526741-viyna-obrivae-krila-yak-boyovi-dii-vplivayut-na-ptakhiv-ta-yaki-naslidki-tse-mozhe-mati. – Опубліковано : 02.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Воєнні дії на сході України – цивілізаційні виклики людству / уклад. : О. Мелень-Забрамна, С. Шутяк, А. Войціховська та ін. ; за заг. ред. О. Кравченко. – Львів : ЕПЛ, 2015. – 136 с.

Дії росії ставлять під загрозу українські та глобальні кліматичні зусилля [Електронний ресурс] // Екодія : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ecoaction.org.ua/dii-rosii-zahrozhuut-klimatu.html. – Опубліковано : 17.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

З 6 по 16 червня 2022 в Бонні (Німеччина) відбулася 56 сесія Допоміжного органу Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. Екологічні наслідки війни. Екоцид України [Електронний ресурс] // YouTube. – Електрон. відеодані (1файл : 11:15 хв.). – Режим доступу : https://www.bing.com/videos/search?q=екологія+війни8&docid=608038232731828816&mid=D9DEC25FD6166F474829D9DEC25FD6166F474829&view=detail&FORM=VIRE. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Екологічні наслідки війни в Україні: що пишуть світові ЗМІ [Електронний ресурс] / [стрічка новин] // ЕкоРайон.in.ua : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://eco.rayon.in.ua/blogs/551461-ekologichni-naslidki-viyni-v-ukraini-shcho-pishut-svitovi-zmi/. – Опубліковано : 03.11.2022. –Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Жахливий вплив війни на екологію: [Тузлівські лимани] [Електронний ресурс] // YouTube. – Електрон. відеодані (1 файл). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=kG8MeKPmzJQ. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Козачок А. Вплив війни на навколишнє середовище [Електронний ресурс] / Алевтина Козачок // ЕкоРубрика : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://rubryka.com/blog/impact-war-ecology/. – Опубліковано : 02.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Мелень-Забрамна О. Воєнні дії на Сході України – цивілізаційний виклик людству / О. Мелень-Забрамна, С. Шутяк,

А. Войціховська та ін. – Львів : ЕПЛ, 2015. – 136 с.

Мельник В. Хімічні реакції, яких ми не бачимо. Як на наше здоров’я впливають залишки російських ракет [Електронний

ресурс] / Вікторія Мельник // Вікна : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vikna.tv/styl-zhyttya/zdorovia-ta-krasa/yak-vijna-vplyvaye-na-ekologiyu-ukrayiny-ta-zhyttya-lyudej/. – Опубліковано : 06.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Овчинніков О. Заповідні території під час війни. Відновити міста буде простіше, ніж природу [Електронний ресурс] / Олексій Овчинніков // ЕкоРайон.in.ua : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://eco.rayon.in.ua/topics/514206-zapovidni-teritorii-pid-chas-viyni-vidnoviti-mista-bude-prostishe-nizh-prirodu. – Опубліковано : 17.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Омельчук О. Природа та війна: як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України [Електронний ресурс] / Оксана Омельчук ; Софія Садогурська // Екодія : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html?gclid=Cj0KCQiA99ybBhD9ARIsALvZavVkB8YzNOU-XLzUCgrDX-Tv1xA1BpBiCPOVrdgoLUulhi9EnLTdXqEaAoLdEALw_wcB. – Опубліковано : 17.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Побережна Л. Я. Оцінка потенційних екологічних ризиків внаслідок проведення антитерористичної операції / Л. Я.Побережна, А. І. Станецький // Техногенно-екологічна безпека. – 2017. – No 2. – С. 45–52. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : https://nuczu.edu.ua/sciencearchive/JournalTechnogenicAndEcologicalSafety/Vol-2/PobereznnaL.-Vol-2-2017-45-52.pdf.

Русєв І. Наслідки війни на території нацпарку «Тузлівські лимани» [Електронний ресурс] / І. Русєв // YouTube. – Електрон. відеодані (1 файл : 2:50). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=kG8MeKPmzJQ. – Опубліковано : 21.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Русєв І. Я дуже вдячний ЗСУ, що вони змогли відтіснити орків далеко [Електронний ресурс] / Іван Русєв // Природно-заповідний фонд України : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://wownature.in.ua/ivan-rusiev-ia-duzhe-vdiachnyy-zsu-shcho-vony-zmohly-vidtisnyty-orkiv-duzhe-daleko/. – Опубліковано : 21.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Тези доповіді Івана Русєва, керівника науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани» на брифінгу в «Media Center Ukraine – Odesa». про вплив великої війни на море.

Сак Т. В. Еколого-економічні наслідки російсько-української війни / Т. В. Сак, І. О. Більо, Ю. Е. Ткачук та ін. //Економіка та суспільство. – Вип. 38. – 2022. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : file:///C:/Users/Huawei/Downloads/1261-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-1213-2-10-20220519.pdf.

Сіпакова К. Донбас на порозі екологічної катастрофи [Електронний ресурс] / Катерина Сіпакова // КліматІнфо : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : www.climateinfo.org.ua/content/donbas-na-porozi-ekologichnoj-katastrofi. – Опубліковано : 15.03.2015. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Стрілець Р. Війна – наслідки для екології та клімату [Електронний ресурс] / Р. Стрілець ; [інтерв’ю з міністром захисту довкілля Русланом Стрільцем на телеканалі «Дом»] //Дом : [сайт]. – Електрон. текст, фото+відео. – Режим доступу : https://kanaldom.tv/vijna-naslidky-dlya-ekologiyi-ta-klimatu-intervyu-z-ministrom-zahystu-dovkillya-strilczem/. – Опубліковано : 26.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Стрілець Р. Екологічні «гарячі точки» війни: Чорнобиль, Енергодар та інші [Електронний ресурс] / Р. Стрілець // Укрінформ : [мультимедійна платформа іномовлення України]. – Електрон. відеодані. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3486482-ekologicni-garaci-tocki-vijni-cornobil-energodar-ta-insi.html. – Опубліковано : 19.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Яроцький В. «Кремінські ліси» – нацпарк, який тримає удар [Електронний ресурс] / Володимир Яроцький // Природно-заповідний фонд України : [сайт]. – Електрон. текст, фото. – Режим доступу : https://wownature.in.ua/kreminski-lisy-natspark-iakyy-trymaie-udar-interv-iu-zi-spivrobitnykom-parku-volodymyrom-yarotskym/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

#НЕВИННІ ЖЕРТВИ ВІЙНИ

Безстрашні тварини під час війни: неймовірна історія зоопарку 12 місяців // LvivNEWS : [сайт]. – Електрон. текст, фото+відео. – Режим доступу : https://news.lviv-company.in.ua/bezstrashni-tvarini-pid-chas-vijni-nejmovirna-istoriya-zooparku-12-misyaciv.html. – Опубліковано : 26.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Війна і тварини: фотоісторія [Електронний ресурс] // Ukraїner : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://ukrainer.net/viyna-i-tvaryny/. – Опубліковано : 23.04.2022. – Назва з екрана. – Мова : укр., EN, DE, ES, TR, RU, JA. – Дата звернення : 21.11.2022.

Війна і хвостаті: щемні історії про випробування і любов: фотохроніка війни [Електронний ресурс] // Укрінформ : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3452273-vijna-i-hvostati-semni-istorii-pro-viprobuvanna-i-lubov.html. – Опубліковано : 08.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Григоренко М. Невинні жертви війни: через росіян в Україні голодують тварини у зоопарках [Електронний ресурс] / Марина Григоренко // УНІАН: інформаційне агентство : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://www.unian.ua/ecology/nevinni-zhertvi-viyni-cherez-rosiyan-v-ukrajini-goloduyut-tvarini-u-zooparkah-11726218.html/. – Опубліковано : 02.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Корпусенко Б. Війна і тварини: як живе під сиренами Київський зоопарк [Електронний ресурс] / Борис Корпусенко // Вечірній Київ : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://vechirniy.kyiv.ua/news/63558. – Опубліковано : 23.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Норенко К. Тварини – мовчазні жертви війни [Електронний ресурс] / Катерина Норенко, Олексій Василюк // Екологія Право Людина : [cайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : http://epl.org.ua/environment/tvaryny-movchazni-zhertvy-viiny-2/. – Опубліковано : 10.12.2015. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Рашевська Н. П’ять історій порятунку тварин під час війни [Електронний ресурс] / Настя Рашевська // ШоТам: [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://shotam.info/tse-moi-dity-iak-ikh-kynuty-p-iat-istoriy-poriatunku-tvaryn-pid-chas-viyny/. – Опубліковано : 23.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Тварини під час війни [Електронний ресурс] // Доможир:ведмежий притулок : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://www.bearsanctuary-domazhyr.org/ua/osvitnya-rubrika/tvarini-pid-chas-viini-1. – Опубліковано : 15.06.2022. – зва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Шевченко А. Науковці назвали кількість загиблих від війни дельфінів в Україні [Електронний ресурс] / Анатолій Шевченко. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://cikavosti.com/naykovci-nazvali-kilkist-zagiblih-vid-viini-delfiniv-v-ykraini-foto/. – Опубліковано : 05.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Шевченко А. Тижні без води та їжі: як війна в Україні вбиває тварин з притулків [Електронний ресурс] / Анатолій Шевченко // CIKAVOSTI : пізнавальний інтернет журнал : [сайт]. – Електрон. текст, фото+відео. – Режим доступу : https://cikavosti.com/tijni-bez-vodi-ta-iji-iak-viina-v-ykraini-vbivaie-tvarin-z-pritylkiv/. – Опубліковано : 16.03.2022. – Назва з екрана. –  Дата звернення : 21.11.2022.

Шиканова А. Тварини, які стали під час війни талісманами: хто залишиться у нашій пам’яті назавжди [Електронний ресурс] / Анна Шиканова // РБК-Україна : [сайт]. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://www.rbc.ua/rus/styler/tvarini-ki-stali-pid-chas-viyni-talismanami-666520945.html. – Опубліковано : 23.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Як тварини переживають війну [Електронний ресурс] // Insider UA : [сайт]. – Електрон. текст, фото. – Режим доступу : https://insider.ua/ua/yak-tvarini-perezhivayut-vijnu/. – Опубліковано : 17.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

#РЯТУЙМО ПРИРОДУ У ДНІ ВІЙНИ РАЗОМ!

Сьогодні на тимчасово окупованих територіях і навіть на лінії фронту вчені та працівники заповідників та національних парків продовжують робити все, щоб звести руйнування до мінімуму, щоб зберегти природу, охороні якої вони присвятили все своє життя. Опинившись в тимчасовій окупації, адміністрації природоохоронних територій втратили будь-яку можливість охороняти заповідні землі; самі працівники опинилися під загрозою загинути від обстрілів і переживали, або ж , поки що, переживають гуманітарну кризу. Тварини, що утримуються в реабілітаційних центрах, зоопарках та розплідниках, помирають без кормів.

Значна частина всього, що десятиліттями перебувало під особливою охороною держави, зокрема природа на окупованих територіях, не має жодних гарантій збереження.

До того ж, на окупованих територіях є велика кількість унікальних куточків природи, які не мають охоронного статусу. Це старі заболочені ліси на півночі країни, степи на сході і півдні, крейдяні гори Слобожанщини, усі приморські екосистеми, окуповані раніше Крим та Донбас, що також є скарбницею неповторних природних екосистем. Враховуючи варварський характер дій російських загарбників, за будь-якої нагоди ресурси, доступні ворогу, будуть вивезені або знищені. Знаючи досвід Криму, немає сумніву, що за час окупації цілком може розпочатись варварське освоєння або пряме знищення природних ресурсів.

Ще гірше з лісами: на окупованих територіях ніхто не гасить пожежі, що масово спалахують в місцях дії реактивної артилерії. Уже зараз втрачено тисячі гектарів лісів Полісся і Слобожанщини.

Громадська організація «Українська природоохоронна група» започаткувала ініціативу «Рятуємо природу у дні війни разом», до якої можуть долучитись небайдужі люди всієї планети.

Довідково: Українська природоохоронна група – це команда українських науковців, яким небайдужі проблеми дикої природи України. Вони працюють для того, аби природоохоронне законодавство ставало якіснішим, аби в нашій державі створювалися нові заповідні території, а дика природа зберігалася недоторканою – сьогодні, завтра, завжди.

Як можна долучитися до роботи громадської організації?

Завдання не з легких, але разом шанси на перемогу зростають! Перш, за все, варто підписатися на ГО «Українська природоохоронна група» у Facebook, Instagram чи Telegram та поділитися важливими дописами, повідомити про своє ставлення до проблем, які порушує громадська організація. Якщо ви біолог чи біологиня, ви можете допомогти зі збором відомостей про поширення видів флори і фауни у будь-якому куточку України та підготувати набори даних для GBIF; допомогти з визначенням видів на INaturalist, долучитися до створення нових об’єктів природно-заповідного фонду та до розробки Смарагдових сайтів.

За нагоди Ви можете стати волонтером.

Довідково: З будь-якими пропозиціями про допомогу, співпрацю та сприяння можна написати за адресою: press@uncg.org.ua
Сторінка Української природоохоронної групи в українській Вікіпедії: uk.wikipedia.org/wiki/Ukrainian_Nature_Conservation_Group ; в мережі Facebook: fb.com/UkrainianNatureConservationGroup

Дзюба О. Під час війни з росією тварини страждають не менше людей. Яка ситуація з пухнастими сьогодні та як їм допомогти [Електронний ресурс] / Олексій Дзюба. – Електрон. текст і фото. – Режим доступу : https://dev.ua/news/pid-chas-viiny-z-rosiieiu-tvaryny-strazhdaiut-ne-menshe-liudei-yaka-sytuatsiia-z-pukhnastymy-sohodni-ta-iak-im-dopomohty. – Опубліковано : 23.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 14.11.2022.

Природа України – наша спільна цінність! Долучайтеся до її збереження! [Електронний ресурс] // Українська природоохоронна група : [сайт]. – лектрон. дані. – Режим доступу : https://uncg.org.ua/pidtrymaty/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 10.11.2022.

Свєженцева І. Як війна впливає на довкілля і як можна допомогти його відновлювати [Електронний ресурс] / Ілона Свєженцева // Суспільне : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/231917-ak-vijna-vplivae-na-dovkilla-i-ak-mozna-dopomogti-jogo-vidnovluvati-rozpovidae-ekologina/. – Опубліковано : 23.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 10.11.2022.

44% найцінніших природних територій України охоплені війною. Долучайтесь до ініціативи «Рятуймо природу у дні війни разом!» [Електронний ресурс]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uncg.org.ua/44-najtsinnishykh-pryrodnykh-terytorij-ukrainy-okhopleni-vijnoiu-doluchajtesia-do-initsiatyvy-riatuiemo-pryrodu-u-dni-vijny-razom/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 10.11.2022.

#FEED THE ZOO – ПЛАТФОРМА ДЛЯ ДОНАТІВ ЗООПАРКАМ ПІД ЧАС ВІЙНИ

«Зоопарки в Україні закриті через війну. Ми поки що не можемо відвідати тварин, але можемо зібрати гроші, щоб нагодувати їх».

Feed the Zoo

Грицик Т. Feed the Zoo – українські волонтери створили платформу для донатів зоопаркам під час війни [Електронний ресурс] / Тетяна Грицик // AIN.BUSINESS : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступа : https://ain.ua/2022/04/11/feed-the-zoo/. – Опубліковано : 11.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Платформа – створена українськими волонтерами для донатів зоопаркам та екопаркам, що потребують допомоги під час війни. На Feed the Zoo можна придбати квиток або ж пожертвувати кошти як у приватні, так і у державні організації. Розробники платформи зібрали зоопарки та екопарки з усієї України. Серед них: організації Києва, Харкова, Миколаєва, Одеси, Черкас, Дніпра та інші. До кожного профілю зоопарку або екопарку додається короткий опис, посилання на соціальні мережі, а також вартість одного квитка. Для того, щоб допомогти організації, достатньо натиснути кнопку Donate або Visit.

Як зазначають розробники Feed the Zoo, проєкт є повністю приватною ініціативою і не отримує жодних комісій чи відсотків. Усі посилання, що є на сайті, – зібрані з відкритих джерел. Реквізити для пожертвувань є загальнодоступними та/або розміщеними самими організаціями.