Вони наближали Перемогу

Війна сіє смерть, а будь-яка творчість – це зародження життя! / Данило Галико, ілюстратор

Війна холодними пальцями зриває кращі квіти.

Ми схиляємо низько голови з вдячністю та повагою, з думкою та молитвою за кожне щире серце українського захисника! Подумки...

Запам’ятаємо імена митців, науковців, творчих людей, які залишили гідний вклад у культуру України і боронять її в лавах небесного воїнства.

1. Агафонова Н. А. І мови замовкнуть: вірші / Н. Агафонова // Соборная улица. – 2018. – No 3–4. – С. 66–70.

Українська поетка з Миколаєва, членкиня Національної спілки письменників України, лавреатка багатьох літературних конкурсів Надія Агафонова загинула під руїнами будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, зруйнованої російськими загарбниками.

2. Бабіч Г. Вірші та пісні / Гліб Бабіч. – Київ : Білка, 2021. – 240 с.

Поет, пісняр і волонтер Гліб Бабіч воював на Донбасі від початку російської агресії у 2014 р. З початком повномасштабного вторгнення він повернувся на фронт. Пісні «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» стали справжніми хітами в Україні. Пісня-присвята рідній 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Подай зброю» у виконанні KOZAK SYSTEM стала гімном бригади. Гліб Бабич з побратимами підірвався на міні.

3. Бережанський І. Війна забрала ще двох українських митців: вони загинули внаслідок ворожого обстрілу [Електронний ресурс] / Ігор Бережанський // ТСН : [медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://tsn.ua/ato/viyna-zabrala-sche-dvoh-ukrayinskih-mitciv-voni-zaginuli-vnaslidok-vorozhogo-obstrilu-2013319.html. – Опубліковано : 18.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.12.2022.

Під час ракетного обстрілу у власній квартирі загинула заслужена артистка України, актриса Молодого театру – Оксана Швець. В її будинок прилетіли уламки ракети. Внаслідок ворожого обстрілу Києва загинув через поранення Артем Дацишин, танцівник, соліст балетної трупи Національного театру опери і балету в Києві.

4. Бурлакова В. Ірина Цвіла, позивний Лінза: «Для всіх, хто пройшов війну, це загальна біда – повернутися у «цивілізоване» життя. Бо де воно цивілізованіше – ще питання» [Електронний ресурс] / Валерія Бурлакова // Цензор. НЕТ : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://censor.net/ua/resonance/3280394/iryna_tsvila_pozyvnyyi_linza_dlya_vsih_hto_proyishov_viyinu_tse_zagalna_bida_povernutysya_u_tsyvilizovane. – Опубліковано : 05.10.2021. – Назва з екрана. – Дата звернення : 06.12.2022.

Ветеранка батальйону «Січ» (згодом – полк спецпризначення «Київ») Ірина Цвіла після повернення з війни почала виготовляти прикраси з живих квітів. Жінка, воїн, художниця – про трояндові сади, про Слов’янськ, про п’ять годин обстрілів, які стали іспитом, про Піски, про втрати на фронті та про вербу, яка відновлюється, як би її не понівечили. Загинула при обороні Києва.

5. Вакуленко-К В. Король вірусів Ковід : [літ.-худож. вид. адаптоване для дітей мол. шк. віку з важкими порушеннями зору] / Володимир Вакуленко-К. – Харків : СоцІнтел ; Точка, 2021. – 68 с. – (Зірки на долонях).

Серія книг проєкту «Зірки на долонях» створена для дітей з важкими порушеннями зору за принципами універсального дизайну (рельєфно-крапковим шрифтом та звичайним шрифтом для слабозорих). Починаючи з першої половини 2019 р. за сприянням ГО «СоцІнтел» (на базі видавництв «Точка» та «Мадрид» (м. Харків) у рамках серії книг «Зірки на долонях» були створені та вийшли друком книги автора проєкту Вакуленка-К Володимира «Лелечині ключі», «Сонечкова сім’я», «Король вірусів Ковід».

6. Вакуленко-К. В. Татусева книга / Володимир Вакуленко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. – 32 с.

Веселі, грайливі дитячі віршики написані люблячим татом Володимиром Вакуленком, для свого сина. Книжечка, безперечно, є улюбленою серед багатьох українських дітей. У 2020 р. віршики озвучені для вільного прослуховування. Поета вбили російські окупанти.

7. Вакуленко-К В. УБД-реінкарнація. Контрлітературний коктейль поезії / Володимир Вакуленко-К. – Київ : Ліра-К, 2021. – 104 с.

Потужна за смисловим, художнім та енергетичним наповненням бойова поезія є віддзеркаленням нашого «тут» і «тепер» упродовж останніх років, включно з Майданом та війною, «в епоху третьої Світової Любови» та «вітчизняної байдужості». Збірку формують три композиційні частини – «Охрещені Хрещатиком», «Війна в утробі» та «Цитатник Савонароли», міцно спаяні між собою убивчими метафорами й новітніми екзистенційно-філософськими смислами.

8. [Володимир Вакуленко] [Електронний ресурс] / Укр. ін.-т нац. пам’яті // Facebook. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/posts/pfbid02o1WAoEFvJ3fiSCfWMH65SdWhnkrCtv7WeA9uhPyycMyqy5CqiS45DrBZgbuN6TXnl. – Опубліковано : 02.12.2022. – Дата звернення : 12.12.2022. –#росія_вбиває.

Володимир Вакуленко писав вірші та дитячі повісті, перекладав, був лавреатом престижних літературних премій, зокрема «Коронація слова», видав 13 книг. Підтримував молоді таланти, організовував мистецькі акції, збирав книжки для бібліотек. Сам виховував сина Віталія. Окупанти вбили дитячого письменника у с. Капитолівка біля Ізюму.

9. Голос війни: історії ветеранів / [ред. та упоряд. Л. Ганжа]. – Київ : Інтерньюз-Україна, 2017. – 223 с.

10. Горлач П. Загинув столичний екскурсовод та активіст Сергій Миронов [Електронний ресурс] / Поліна Горлач //Суспільне : [медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/319722-zaginuv-stolicnij-ekskursovod-ta-aktivist-sergij-mironov/?fbclid=IwAR2u7iNtL7a6kgMPp1F_D9dEbFIqpiTtTemkJCuAGDSyRZArvN1Jz4_uQpY. – Опубліковано : 18.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

На фронті загинув київський екскурсовод та активіст, автор блогу «Зникаючий Київ» Сергій Миронов.

11. Горлач П. На Донеччині загинув поет Артем Довгополий [Електронний ресурс] / Поліна Горлач // Суспільне : [медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/269440-na-doneccini-zaginuv-poet-artem-dovgopolij/?fbclid=IwAR30vDRYqbBhRiZLxKiTNcvkdx4hnwCVmKOCTC0c3VSFht1U1HUo-p_5azc. – Опубліковано : 09.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.

Артем Довгополий народився у Конотопі (Сумська область). Мав публікації у колективних збірках «Конотоп молодий» (2009), «Джерел натхненна сила» (2013), «Орфей-2015». Після закінчення університету проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі. За 11 днів до повномасштабного вторгнення російських військ на територію України в Артема закінчився контракт, проте він пішов добровольцем у 58 бригаду на сході України. Загинув на Донеччині.

12. Горлач П. На фронті загинув український поет і волонтер Гліб Бабіч [Електронний ресурс] / Поліна Горлач // Суспільне : [медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/265749-na-fronti-zaginuv-ukrainskij-poet-i-volonter-glib-babic/. – Опубліковано : 29.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

У бою загинув Гліб Бабич – поет, пісняр, військовий, блогер. Народився в Миколаєві. Воював на Донбасі від початку російської агресії у 2014 р. У 2021 р. була опублікована його збірка віршів та пісень. З початком повномасштабного вторгнення Гліб повернувся на фронт. Підірвався з побратимами на міні.

13. Доцяк Т. ДНК-експертиза підтвердила: його вбили росіяни – трагічна історія дитячого письменника [Електронний ресурс] / Тетяна Доцяк // Вікна TV : [сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vikna.tv/istorii/rozpovidi/volodymyra-vakulenka-vbyly-rosiyany-chytaj-istoriyu-pysmennyka/. – Опубліковано : 29.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.12.2022.

Володимир Вакуленко, дитячий письменник, поет, патріот і просто хороша людина... закатований ворогами під час окупації під Ізюмом за літературну творчість та українську мову... Підтверджено тестом ДНК.

14. Ільків Я. Їх убила Росія. Історії чотирьох українських художників, які загинули за час повномасштабної війни [Електронний ресурс] / Яна Ільків // The Village Україна : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.the-village.com.ua/village/city/war/331733-memorial-hudozhnyky-na-viyni-2022. – Опубліковано : 17.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.12.2022.

Загинули в бою за Україну: 26-річний Артем Азаров планував персональну виставку, мріяв стати відомим художником, стиль якого буде впізнаваним; 44-річний Святослав Пашинський був скульптором, любив працювати з глиною й навчав цього дітей; у руках 55-річного Михайла Штика звичайний шматок дерева перетворювався на щось незвичайне; 61-річний художник Сергій Пущенко створив понад 600 картин на козацьку тематику й мріяв видати альбом з малюнками, які діти передають бійцям на фронт.

15. Ільтьо М. Невідомий Гліб Бабіч. Спогади [Електронний ресурс] / Мирослава Ільтьо // Новинарня : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://novynarnia.com/2022/08/15/spogady-pro-gliba-babicha. – Опубліковано : 15.08.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 06.12.2022.

Яким саме був Гліб Бабич? Як жив, як загинув? Розповіді його рідних, близьких та соратників про воїна, поета, музиканта, громадського і політичного активіста, волонтера, побратима, друга, товариша, чоловіка, батька, сина.

16. Касьяненко С. Артдиректор Docudays про останній фільм Мантаса Кведаравічюса: «Режисер заплатив життям за цей фільм» [Електронний ресурс] / Софія Касьяненко // Суспільне. Культура : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/321620-artdirektor-docudays-pro-ostannij-film-mantasa-kvedaravicusa-reziser-zaplativ-zittam-za-cej-film/. – Опубліковано : 21.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Мантас Кведаравічюс – надзвичайно потужний режисер, який заплатив своїм життям за фільм про Маріуполь. Він потрапив у полон і росіяни його вбили. Фільм «Маріуполіс» мав прем’єру на Канському кінофестивалі, де отримав приз. Фільм – це погляд на Маріуполь очима цивільних людей. Він важливий для українців та особливо громадян інших країн аби розуміти, що таке війна на побутовому рівні.

17. Категорія: Українські митці, які долучилися до захисту України під час російського вторгнення 2022 року [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вільна енциклопедія]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Українські_митці,_які_долучились_до_захисту_України_під_час_російського_вторгнення_2022_року. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.12.2022.

Ресурс Вікіпедії містить перелік українських митців, які після відкритого воєнного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 р. долучилися до ЗСУ, у тому числі до Сил територіальної оборони. Ресурс оновлюється.

18. Корогодський Ю. На війні з окупантами загинув поет Юрій Руф. Він був популяризатором усього українського [Електронний ресурс] / Юрій Корогодський // LB : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://lb.ua/society/2022/04/03/512092_viyni_z_okupantami_zaginuv_poet.html. – Опубліковано : 03.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 06.12.2022.

У боях за Україну загинув як воїн Юрій Руф – український поет, письменник, вчений, громадський діяч, засновник літературного проєкту «Дух Нації». Він був поетом, який оспівував українські звитяги і сам став частиною української звитяги.

19. Котубей О. У бою під Васильковом загинув графік і живописець, культуролог, волонтер Сергій Пущенко [Електронний ресурс] / Олеся Котубей // Суспільне. Культура : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/213381-u-bou-pid-vasilkovom-zaginuv-grafik-i-zivopisec-kulturolog-volonter-sergij-pusenko/. – Опубліковано : 03.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.

Сергій Пущенко – заслужений діяч мистецтв України, автор понад 900 картин. Це пейзажі, портрети, натюрморти. Тема його творчості пов’язана з українським козацтвом. Сергій Пущенко – творець серії полотен «Козацькому роду нема переводу».

20. Кущ П. Остання автономка підводника [Електронний ресурс] / Павло Кущ // Facebook : [соціальна мережа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.facebook.com/pavlo.kushch.58/posts/118905752517903. – Опубліковано : 08.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.

Капітан 1 рангу, письменник і журналіст Євген Баль – автор книг «Фарватер невідомий», «Меридіани штурмана Барка», «Хроніки пса Филимона» та ін. багатьох публікацій у пресі. Помер після триденного катування рашистськими орками.

21. Любов Панченко [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вільна енциклопедія]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://en.wikipedia.org/wiki/Lyubov_Panchenko. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Українська художниця і модельєрка, дизайнерка одягу, легенда українського мистецтва, відома своїми акварелями, колажами з тканини, ліногравюрами, вишивками. Любов Панченко була членом Союзу українок, належала до групи митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру часів хрущовської відлиги. Панченко померла в м. Буча 30 квітня у віці 84 р. від голоду, спричиненого вторгненням росії в Україну в 2022 р.

22. Любов Панченко: повернення : альбом / передм. : Олена Лодзінська, Василь Перевальський, Діана Клочко ; упоряд. : Олена Лодзінська, Любов Крупник ; пер. на англ. : Ольга Грабар, Соломія Джаман, Олексій Плохотюк ; дизайн Олексій Чекаль. – Київ-Харків : Видавець Олександр Савчук, 2021. – 256с., 270 іл.

23. [Макс Левін] [Електронний ресурс] / Укр. ін-т нац. пам’яті // Facebook. – Режим доступу : https://www.facebook.com/hashtag/росія_вбиває. – Опубліковано : 04.04.2022. – Дата звернення : 12.12.2022.

Макс Левін був одним із тих фотожурналістів, які показували світу правду про російсько-українську війну іще з 2014 р. Його знімки публікували десятки провідних видань світу. Йому пощастило вийти живим із Іловайського оточення і ще з багатьох інших ризикованих ситуацій. Більшість його документальних проєктів були пов’язані з війною в Україні. «Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну», – казав він.

24. Морі Є. Загинув засновник видавництва «Орієнтир» Микола Кравченко [Електронний ресурс] / Євгеній Морі // Суспільне. Культура : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/220019-zaginuv-zasnovnik-vidavnictva-orientir-mikola-kravcenko/. – Опубліковано : 21.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.

Микола Кравченко (позивний Крук) один з ветеранів батальйону «Азов», дослідник українського добровольчого руху XX–XXI ст., кандидат історичних наук, співзасновник першого видавництва ветеранів російсько- української війни «Орієнтир». З першого дня війни він займався організацією київської територіальної оборони. Загинув у бою.

25. Морі Є. «Маріуполіс 2» Мантаса Кведаравічюса: що потрібно знати про фільм перед українським прокатом [Електронний ресурс] / Євгеній Морі // Суспільне. Культура : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/317970-mariupolis-2-mantasa-kvedaravicusa-so-potribno-znati-pro-film-pered-ukrainskim-prokatom/. – Опубліковано : 16.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Литовський режисер Мантас Кведаравічюс загинув у російському полоні в окупованому Маріуполі. «Це був рай у пеклі, делікатні крила метелика тріпотіли все ближче й ближче одне до одного, запах смерті в її сирому вимірі. Це було серцебиття життя. «Маріуполіс 2» – це справжній документ про війну в Україні», – написали про стрічку на сайті Канського кінофестивалю.

26. Нечепоренко О. «Видали свої ж». Як жив і загинув від рук росіян письменник Володимир Вакуленко [Електронний ресурс] / Оксана Нечепоренко // BBC : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.bbc.com/ukrainian/news-63863965/. – Опубліковано : 06.12.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 08.12.2022.

Учасник Революції Гідності, волонтер та активіст Володимир Вакуленко ніколи не приховував своїх переконань. Конфліктував через мову. Був принциповим. А ще дуже любив дітей, писав для них вірші та казки. Його основна зброя – перо.

27. Пущенко С. Портрети добровольців на війні: живопис, графіка, світлини : книга-альбом / С. Пущенко. – Харків : Майдан, 2018. – 256 с. : іл.

Унікальний мистецький проєкт Сергія Пущенка отримав премію імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах та мистецтві, відзначений премією Національної спілки журналістів України в номінації «Краща журналістська акція». 110 портретів добровольців-захисників, виконані з натури олійними фарбами та графікою зібрані в книзі-альбомі. Герой «Мистецької сотні» загинув у ніч проти 2 березня 2022 р. в бою з російською диверсійною групою в м. Васильків Київської області.

28. Реставрує старовинні двері у Києві. Сергій Миронов [Електронний ресурс] // Суспільне : [медіа]. – Електрон. відеодані (1 файл 7:15 хв.). – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=E-yBq6PWQf4. – Назва з екрана. – Дата звернення : 21.11.2022.

Документальна історія про киянина Сергія Миронова, який самотужки реставрує старовинні двері в історичних будівлях. На відновлення одних дверей в нього може піти тиждень. Окрім часу він витрачає і власні кошти.

29. Родіна І. Люди культури, яких забрала війна (оновлюється) [Електронний ресурс] / Ірина Родіна // Pen Ukraine : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://pen.org.ua/lyudy-kultury-yakyh-zabrala-vijna. – Опубліковано : 24.10.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.12.2022.

Український ПЕН відстежує втрати серед діячів культури від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Юрій Костик, історик, викладач медичного університету, науковий співробітник Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника. Боронив Україну на Донецькому та Луганському напрямках із 2014 р. Мав позивний «Герой» і загинув як герой.

Юрій Керпатенко, музикант, оркеструвальник, головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, Херсонської філармонії. Вороги вбили його у власному будинку в Херсоні за відмову співпрацювати з окупаційним режимом.

Вʼячеслав Зайцев, історик і археолог, завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Хортиця». З 2014 р. боронив Україну, «кіборг», загинув на Донецькому напрямку.

Олександр Шаповал, заслужений артист України і соліст балету Національної опери. 25 лютого пішов у тероборону, потім став гранатометником у лавах ЗСУ. Загинув в бою під Майорськом на Донеччині.

Роман Барвінок-Скрипаль, музикант і військовий. Став до лав ЗСУ ще 2016 р. «По черзі просто в окопі брався то за кулемет, то за скрипку. Коли він грав, бувало, що припинялася стрільба, бо наші слухали і вороги теж», – розповідали військові побратими.

Артем Довгополий, поет, доброволець. Загинув на сході України.

Гліб Бабіч, автор понад 500 віршів, частина з яких покладені на музику. Автор гімну коломийської 10-ї гірсько-штурмової бригади, командир взводу. Боронив Україну п’ять років війни та шість бойових ротацій.

Роман Жук, фотограф, відеограф та екоактивіст з Мукачева. Загинув на фронті.

Олександр Суворов, постановник піротехнічних трюків і батальних сцен. Загинув у боях за Україну.

Денис Антіпов, викладач корейської мови та перекладач, ветеран АТО. Загинув у бою з окупантами під Ізюмом на Харківщині.

Богдан Слющинський, доктор соціологічних наук і професор, письменник, автор книжок «Втомлена надія», «Відлуння», «В обіймах часу», «Осінній вітряк», «Витоки», «Світанкова роса», «Подих вітру». Загинув у Маріуполі.

Ілля Чернілевський, поет, сценарист, музикант і перекладач. Загинув у районі Авдіївки внаслідок мінометного обстрілу ворога.

Наталя Харакоз, журналістка, письменниця, керівниця літературного клубу «Азовʼя». Загинула в окупованому Маріуполі.

Любов Панченко, художниця-модельєрка, шістдесятниця. Померла від голоду внаслідок окупації Бучі.

Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова, маленькі акторки місцевого театру «Концепція». Загинули під час обстрілів російськими окупантами житлових кварталів Маріуполя.

Сергій Скальд, учасник Революції Гідності та АТО, автор поетичних збірок «Навиліт. Рими калібру 5,45», «Інший», співавтор збірки націоналістичної поезії «Голос крові». Загинув у Маріуполі.

Сергій Буров, письменник, історик, почесний громадянин і дослідник історії Маріуполя, автор книжок «Мариуполь. Былое», «Маріуполь та маріупольці». Загинув у рідному місті.

Мантас Кведаравічюс, литовський режисер, автор фільму про війну на Донбасі «Маріуполіс», який називали «людською історією на тлі історичних потрясінь». Загинув у заблокованому Маріуполі.

Надія Агафонова, поетка, загинула внаслідок удару російських окупантів по Миколаївській облдержадміністрації.

Євген Баль, письменник, моряк, волонтер, автор численних журналістських матеріалів про війну в Україні. Журналіст помер після катувань окупантами поблизу Маріуполя.

Юрій Руф, український письменник, поет і громадський діяч. Загинув у боях на Луганщині.

Святослав Пашинський, скульптор і кераміст, викладач Полтавської дитячої художньої школи. Загинув від ворожої кулі.

Сергій Заїковський, історик стародавнього світу та середніх віків, перекладач і публіцист. Загинув під час штурму села Лукʼянівка на Київщині.

Артем Дацишин, соліст балету Національної опери України, потрапив під ворожий обстріл столиці, помер у лікарні.

Оксана Швець, актриса Молодого театру, заслужена артистки України. Загинула у житловому будинку внаслідок обстрілу окупантами Києва.

Павло Єременко, актор соціального театру та звукорежисер. Загинув у лавах тероборони.

Артем Азаров, художник і доброволець, позивний «Художник». Загинув у бою за Харків під мінометним обстрілом.

Павло (Паша) Лі, актор, боєць тероборони. Актор Павло Лі відомий своїми ролями у фільмах «Штольня», «Тіні незабутих предків», «Зустріч однокласників» та ін. Загинув, рятуючи дітей під час евакуації з Ірпеня. Він одягнув свого бронежилета на дитину, яку ніс на руках, і був смертельно поранений.

Олександр Кислюк, викладач церковнослов’янської і грецької мови, історик та перекладач. Розстріляний у Бучі поблизу Києва російськими окупантами.

Олександр Тарасенко, художник. Його авторству належить, зокрема, іконостас храму Симона Богоприїмця у селі Михайлики Шишацького району та іконостас Троїцької церкви у селі Великі Будища Диканського району. Боєць тероборони зазнав тяжкого осколкового поранення в бою під Охтиркою, загинув.

Сергій Пущенко, графік, живописець, заслужений діяч мистецтв України, автор понад 900 картин. Основною темою творчості Пущенка було українське козацтво: він створив серію полотен «Козацькому роду нема переводу», 113 портретів воїнів-добровольців. Волонтер і доброволець загинув у бою проти російських ДРГ під Васильковом.

30. Російські загарбники під час окупації Ізюма вбили дитячого письменника Володимира Вакуленка – розслідування [Електронний ресурс] // 5.UA : [медіа]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.5.ua/regiony/rosiiski-zaharbnyky-pid-chas-okupatsii-iziuma-vbyly-dytiachoho-pysmennyka-volodymyra-vakulenka-rozsliduvannia-293637.html. – Опубліковано : 28.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 06.12.2022.

Володимир Вакуленко – дитячий письменник, поет, лауреат численних літературних премій. Замордований під час окупації.

31. Росія розстрілює правду про вторгнення в Україну: втрати серед журналістів за 60 днів війни [Електронний

ресурс] // LMF : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://lvivmediaforum.com/news/rosiya-rozstrilyuye-pravdu-pro-vtorgnennya-v-ukrayinu-vtraty-sered-zhurnalistiv-za-60-dniv-vijny/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 05.12.2022.

За час повномасштабного вторгнення росії в Україну є загиблі журналісти українських та міжнародних медіа. Дані постійно оновлюються.

Ділєрбек Шакіров, журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе» був розстріляний у Херсонської області російськими військовими з автомобіля.

Євгеній Сакун, оператор телеканалу Live загинув під час ракетного обстрілу російськими військами телевежі у Києві.

Сергій Пущенко, заслужений діяч мистецтв України, журналіст та ветеран АТО. Загинув у бою з російськими диверсантами у Василькові.

Віктор Дудар, військовий журналіст. Загинув у бою під Миколаєвом.

Віктор Дєдов, оператор телеканалу «Сігма». Загинув внаслідок обстрілу будинку в Маріуполі.

Олександр Литкін, журналіст «КNК Медіа». Загинув внаслідок обстрілу російських військ села Романівка.

Брент Рено, американський репортер, документаліст. Загинув під час фільмування разом із американським фотографом Хуаном Арредондо евакуації людей з Ірпеня.

П’єр Закжевскі, ірландець, оператор телеканалу Fox News. Загинув з українською журналісткою Олександрою Кувшиновою від артилерійського обстрілу російських військ, у селі Горенка Київської області.

Олег Якунін, редактор запорізького сайту Misto.zp.ua. Загинув у бою з окупантами.

Лілія Гумянова, викладачка журналістики. Загинула від ракетного обстрілу у Маріуполі.

Оксана Бауліна, російська журналістка загинула в Києві під час ракетного обстрілу.

Юрій Олійник, оператор 24 каналу. Загинув у бою біля Попасної на Луганщині.

У боях під Києвом загинули двоє медійників: публіцист Сергій Заїковський та працівник пресслужби Міністерства у справах ветеранів Денис Котенко. Вони воювали у складі протитанкового взводу 1-го батальйону ОПСП ЗСУ «Азов».

Макса Левіна, фотожурналіста вбито у селі Гута Межигірська Вишгородського району Київської області.

Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер. Загинув під Маріуполем внаслідок катувань.

Мантас Кведаравічюс, литовський документаліст, режисер фільму «Маріуполіс» про війну на Донбасі. Загинув в Маріуполі від влучення російської ракети.

Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу «Дитинець». Російські військові вбили у селі Ягідне біля Чернігова.

Зореслав Замойський журналіст видань «Громада Приірпіння» та «Інформаційним порталом». Загинув у Бучі.

32. Руф Ю. Ваніль чи сталь?! : поезія / Юрій Руф. – Київ : Zалізний тато, 2021. – 144 с.

Збірка віршів, написаних з початку 2019 р. До книги увійшли досить різнопланові тексти, створені у процесах переосмислення автором власних глибинних сенсів. Частина творів покладена на музику українськими рок-гуртами, оскільки їхня тематика є концептуально близькою для цих музичних стилів.

33. Руф Ю. Вектор протидії: Поезія. Публіцистика / Юрій Руф. – Львів : ЗУКЦ, 2017. – 116 с.

34. Скальд С. Інший : [худож.-поетич. вид.] / Сергій Скальд. – Київ : Вістка, 2021. – 80 с.

Сергій Скальд писав і друкувався з 2010 р. Він автор збірки «Навиліт. Рими калібру 5,45», співавтор збірки націоналістичної поезії «Голос крові». Автор проєкту «Живі» для підтримки військовослужбовців, які повернулися з війни. Боєць «Азов» ЗСУ (ССО «Азов») загинув при обороні Азовсталі.

35. Слово про війну : зб. оповідань / [упоряд. В. Піддубний]. – Житомир : О.О. Євенок, 2018. – 251 с.

36. Список загиблих журналістів. Журналісти, які загинули внаслідок широкомасштабного вторгнення росії в Україну [Електронний ресурс] // Інститут масової інформації : [сайт]. – Електрон. дані станом на 24 жовтня 2022 року. – Режим доступу : https://imi.org.ua/infographics/spysok-zagyblyh-zhurnalistiv-i45958/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 15.12.2022.

Станом на 24 жовтня 2022 р. з 24 лютого 2022 р. було вбито восьмеро журналістів під час виконання професійних обов’язків. З них троє українських та п’ятеро іноземних. Тридцять чотири загинули як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань, не під час виконання ними журналістських обов’язків.

Євген Сакун, оператор телеканалу Live. Загинув під час російського ракетного обстрілу телевежі в Києві.

Брент Рено, документаліст, кореспондент Time, розстріляний росіянами в Ірпені на блокпосту.

П’єр Закжевскі, оператор телеканалу Fox News. Загинув під час артилерійського обстрілу російських військ у селі Горенка Київської області.

Олександра Кувшинова, продюсерка Fox News, журналістка. Загинула разом з П’єром Закжевскі під час артобстрілу.

Оксана Бауліна, журналістка The Insider, виїхала з РФ під тиском. Загинула від російського обстрілу в Києві.

Максим Левін, фоторепортер, воєнний кореспондент. Працював з багатьма міжнародними агенціями та українськими виданнями, зник 13 березня, 1 квітня знайдено вбитим.

Мантас Кведаравічюс, литовський режисер та документаліст. Вбитий у російському полоні у Маріуполі.

Фредерік Леклерк-Імхофф, журналіст французького каналу BFMTV. Загинув на Луганщині внаслідок російського обстрілу.

Олександр Литкін, журналіст «КNК Медіа». Загинув внаслідок російського обстрілу у с. Романівка.

Ділєрбек Шакіров, журналіст інформаційного тижневика «Навколо тебе». Розстріляний в передмісті Херсона з автоматичної зброї.

Сергій Пущенко, графік і живописець, культуролог, журналіст, волонтер і ветеран АТО. Загинув у Василькові разом із побратимами з тероборони.

Віктор Дудар, військовий журналіст. Загинув у бою з російськими загарбниками під Миколаєвом.

Павло Лі, актор, ведучий телеканалу «Дом». Загинув під Ірпенем під час евакуації людей.

Віктор Дєдов, оператор телеканалу «Сігма». Загинув в Маріуполі внаслідок обстрілу будинку.

Олег Якунін, редактор запорізького сайту misto.zp.ua. Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів.

Лілія Гумянова, викладачка журналістики та завідувачка художнього відділу Будинку дитячої та юнацької творчості. Загинула від російських обстрілів Маріуполя.

Юрій Олійник, оператор 24 каналу. Загинув у бою біля Попасної Луганської області.

Сергій Заїковський, публіцист, історик, перекладач. Загинув у бою з російськими окупантами під Києвом.

Денис Котенко, співробітник пресслужби Міністерства ветеранів. Загинув під Києвом. 

Євген Баль, журналіст, письменник, волонтер. Помер від катувань у Маріуполі.

Роман Нежиборець, відеоінженер чернігівського каналу «Дитинець». Вбитий російськими військовими біля Чернігова. 

Зореслав Замойський, журналіст інтернет-ресурсів «Інформаційний портал» та «Громада приірпіння». Загинув у Бучі.

Віра Гирич, продюсерка Радіо Свобода. Загинула внаслідок російського обстрілу Києва.

Олександр Махов, журналіст телеканалів «Україна, «Україна24», «Дом». Ветеран війни на Донбасі, загинув у бою.

Наталя Харакоз, журналістка, письменниця, керівниця літературного клубу «Азов’є». Загинула у заблокованому росіянами Маріуполі.

Євген Старинець, менеджер черкаської філії Суспільного. Загинув у боях за Попасну.

Максим Мединський, комунікаційник, ветеран АТО. Загинув у бою на Харківщині.

Оксана Гайдар (Руда Пані), журналістка, блогерка. Загинула під час обстрілу російською артилерією на Київщині.

Костянтин Кіц, відеооператор луцького каналу «Аверс», фотограф. Загинув біля Сєвєродонецька Луганської області.

Віталій Дерех, тернопільський журналіст та військовослужбовець ЗСУ. Загинув у бою на Луганщині.

Роман Жук, фотограф, відеограф з Мукачева, засновник волонтерського проєкту Chysto.de. Загинув на війні з росією.

Володимир Даценко, журналіст ГО «Дорожній контроль Вінниця», волонтер. Загинув внаслідок ракетного обстрілу Вінниці.

Карім Гуламов, ведучий «Військового хіт-параду» музичного телеканалу М2, військовослужбовець ЗСУ. Загинув захищаючи Україну.

Микола Рачок, журналіст автор україномовного видання про авто InfoCar. Загинув під Покровськом Донецькій області, прийнявши бій із загоном ПВК «Вагнер».

Олександр Савоченко, журналіст. Працював на СТБ, потім в інформагентстві Франспресс, на Суспільном. Загинув у бою під Бахмутом.

Олексій Юрченко, оператор телеканалу «Прямий», служив у ЗСУ. Загинув у бою за Балаклію (Харківська обл.).

Дмитро Шиповський, оператор телекомпанії «Приват TV: Харків» та каналу «Аль Джазіра». Загинув на Донеччині.

Юрій Лелявський, військовий журналіст, речник львівських десантників. У цивільному житті багато років працював у різних виданнях та телеканалах. Загинув у бою.

Сергій Силкін, звукорежисер на ОДТРК «Карпати» та Суспільному. Загинув у бою під Бахмутом Донецької області.

Василь Яворський, режисер, документаліст на «Перший Західний» та «Еспресо», співавтор проєкту «Історія Героя». Загинув у бою на Донеччині.

37. Так, я є патріотом своєї держави, так, я є націоналістом [Юрій Руф] [Електронний ресурс] / Розмовляли Мар’яна Паславська, Станіслав Бондар // Читай. UA : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://chytay-ua.com/view.php?id=129. – Опубліковано : 15.02.2016. – Назва з екрана. – Дата звернення: 07.12.2022.

Інтерв'ю з яскравою особистістю, активістом та поетом – Юрієм Руфом. Він своїми віршами, або як він сам це називав «віршованою пропагандою», пробуджує націю від сну. Юрій є автором патріотичної української поезії, де вчить українців бути собою, не боятися брати на себе відповідальність і найголовніше – перестати жити у вічній тузі.  Юрій Руф загинув у бою на Луганщині.

38. У бою за Україну загинув доцент університету Юрій Дадак (український поет Юрій Руф) [Електронний ресурс] // Національний лісотехнічний університет України [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://nltu.edu.ua/index.php/home/novyny/item/1196-u-boiu-z-rosiiskymy-okupantamy-na-luhanshchyni-zahynuv-dotsent-kafedry-tekhnolohii-lisopyliannia-stoliarnykh-i-derevianykh-budivelnykh-vyrobiv-kandydat-tekhnichnykh-nauk-yurii-dadak-ukrainskyi-poet-yurii-ruf. – Опубліковано : 04.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.

39. У боях під Бахмутом загинув журналіст Олександр Савоченко, що захищав Україну [Електронний ресурс] // Інститут масової інформації : [сайт]. – Режим доступу : https://imi.org.ua/news/u-boyah-pid-bahmutom-zagynuv-zhurnalist-oleksandr-savochenko-shho-zahyshhav-ukrayinu-i46980. – Опубліковано 27.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 16.12.2022.

У боях під Бахмутом (Донецька область) загинув журналіст Олександр Савоченко, який з початку повномасштабного російського вторгнення добровольцем пішов захищати Україну.

40. Федченко А. Жінка, яка любила квіти. Спогади про Ірину Цвілу. Вона загинула, боронячи Київщину у війні проти РФ [Електронний ресурс] / Анастасія Федченко // Суспільне : [медіа]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://suspilne.media/215305-zinka-aka-lubila-kviti-spogadi-pro-irinu-cvilu-aka-zaginula-boronaci-kiivsinu/. – Опубліковано : 08.03.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 06.12.2022.

25 лютого під час оборони Києва загинула Ірина Цвіла. Спогади сестер, подруг про вчительку, громадську активістку, фотохудожницю з бойовим досвідом служби з 2014 р. в батальйоні «Січ».

41. Шевченко Т. Фронтовий Кобзар : спеціальне благодійне видання для захисників України / Т. Шевченко. – Хмельницький : Поліграфіст, 2016. – 96 с.

У березні 2021 р. в Україні презентували «Фронтовий кобзар», ініціатором видання якого став Сергій Пущенко. Окрім поетичних творів Шевченка, видання містить його мистецькі фотоілюстрації – десятки колажів на теми російсько-української війни. Митець загинув у бою у м. Василькові.

42. Юрій Руф [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вільна енциклопедія]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Юрій_Руф. – Остання ред. : 26.11.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2022.


НАЙКРАЩА ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЇВ – ПЕРЕМОГА І


ВІЛЬНА УКРАЇНА.

Вони наближали Перемогу: люди культури, яких забрала війна : бібліогр. список / [уклад. Г. Буркацька ; ред. Н. Лінкевич] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – Київ : [б. в.], 2022. – 25 с. – (Розстріляна культура. Переоблік бібліографа).

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну з нами немає багато людей культури, літератури, мистецтва – героїв, які наближали Перемогу.

У бібліографічному списку зібрані електронні ресурси, публікації про втрати серед діячів культури, їх творчий доробок у національну спадщину України.

Список складений за алфавітом. Для зручності пошуку інформації радимо скористатись іменним покажчиком.

На обкладинці цифровий колаж Катерини Лісової. – URL :https://detector.media/community/article/198975/2022-05-07-viyna-siie-smert-a-bud-yaka-tvorchist-zarodzhuie-zhyttya/ .