Судити про те, що таке війна,
могли б по-справжньому тільки мертві:
тільки вони одні дізналися все до кінця.
Еріх Марія Ремарк
«Чорний Обеліск»
Війна є невід’ємною частиною історії людства. Протягом тривалого часу війна залишалася поза правовим регулюванням. Перші міжнародно-правові норми гуманітарного спрямування з’явилися лише в середині ХІХ ст., коли за ініціативою Анрі Дюнана почав зароджуватися Міжнародний рух Червоного Хреста. Відповідно до визначення, запропонованого Міжнародним Комітетом Червоного Хреста:
збройний конфлікт – це збройне протистояння, що відбувається між державами, або тривале збройне протистояння між урядовою владою та організованими збройними угрупуваннями, або ж лише між організованими збройними угрупуваннями.
Міжнародне право передбачає наявність правил, норм і законів, які зобов’язані виконувати держави – сторони війни і їх військовослужбовці. Ця частина міжнародного права є міжнародним гуманітарним правом (МГП), так званим правом війни. У будь-якому збройному конфлікті та за будь-яких обставин сторони мають дотримуватися елементарних міркувань гуманності задля захисту жертв, зменшення людських страждань, а також зменшення шкоди, завданої об’єктам, що мають надзвичайно важливе значення для виживання. Сторони збройного конфлікту зобов’язані захищати жертв від впливів і наслідків війни. Ці основоположні ідеї відображені у нормах і принципах міжнародного гуманітарного права, яких має дотримуватися кожен і з огляду на гуманітарні міркування обмежувати застосування сили. Сторони конфлікту, що дотримуються цих норм і принципів вважаються такими, що поважають міжнародний правопорядок, а ті хто їх порушують та вчиняють міжнародні злочини мають бути притягнуті до міжнародної кримінальної відповідальності.
Закони та звичаї війни визначають також різні аспекти інституту військового полону, особливості поводження з особами, які або взагалі, або більше не беруть участь у воєнних діях, зокрема з пораненими, полоненими або цивільними особами.
полон – це відсутність свободи, неволя в яку потрапляє будь-хто, захоплений противником під час бойових дій.
Сенс військового полону не в тому, щоб покарати комбатантів супротивника, а в тому, щоб обмежити боєздатність їхньої країни. Інтернування здійснюється для того, щоб позбавити супротивника певної кількості боєздатних комбатантів, обмеживши їхню свободу. Це основне поняття військового полону в сучасному міжнародному праві, воно формує всі інші гарантії захисту. Військовий полон – багатовікове поняття, яке навіть у сучасному світі все ще відсилає до лицарських понять про честь. Військовополонені залишаються військовими своєї країни. Їм дозволене носіння відзнак. Військовополонені офіцери не зобов’язані віддавати честь службовцям табору, а тільки своїм вищим офіцерам. Умови їх утримання мають бути не гіршими, ніж умови утримання своїх військових. Обмеження свободи не вимагає ув’язнення в окремих камерах. Військовополонені перебувають під владою держави, представники збройних сил якої взяли їх у полон, а не окремих осіб або військових формувань. Військовий полон є не покаранням, а тимчасовим обмеженням можливості брати участь у бойових діях.
Військовополонені – комбатанти, які опинились у полоні під час міжнародного збройного конфлікту, незалежно від їхнього стану – здорові, хворі або поранені.
До військовополонених належать захоплені противником:
особовий склад ополчень і добровільних загонів;
особи, які на законних підставах прямують за збройними силами, але не входять до їхнього складу (цивільні члени екіпажів військових літальних апаратів, члени робочих команд і служб, на які покладено побутове обслуговування збройних сил тощо);
члени екіпажів торгових суден і літаків (вертольотів) цивільної авіації, якщо вони не користуються більшим пільговим режимом згідно з іншими положеннями МГП;
населення неокупованої території, яке стихійно, за власним бажанням озброюється для боротьби з військами, що вторгаються, і яке не встигло сформуватися у регулярні війська (за умови відкритого носіння ним зброї та дотримання норм МГП).
Шпигуни та найманці не мають права на статус комбатанта та військовополоненого і підлягають кримінальному переслідуванню за свої дії, однак мають право на гуманне поводження. Їх покарання має бути призначено тільки за вироком компетентного судового органу.
(Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ips.ligazakon.net/document/view/re30572?an=27.)
Історія, на жаль, свідчить, що країни часто не дотримуються міжнародних правил ведення війни. Відомо про звинувачення у жорстокому поводженні з полоненими під час югославських воєн у 1991–2001 рр. США і Північний В’єтнам також звинувачували у злочинах проти полонених під час війни у В’єтнамі 1965–1975 рр. Однією з відомих жертв став покійний сенатор та кандидат у президенти Джон Маккейн, який мав інвалідність через жорстоке ставлення у полоні.
В Україні питання військових та цивільних, які перебувають у полоні, їх статусу надзвичайно актуальне. Це пов’язано з повномасштабною російсько-українською війною, змінами в правовому полі.
Світ здригнувся від фактів, підтверджуючих катування українських військовополонених. Незламність сталевих бійців – захисників Маріуполя, стало однією з найсимволічніших історій війни в Україні. Звірства в Оленівці та багато інших кримінальних злочинів агресора в Україні неодмінно постануть перед міжнародним судом і винні понесуть справедливе покарання.
1. Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс] [Документ чинний, поточна редакція від 08.02.2006] // Верховна Рада України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_153#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
Женевські конвенції 1949 р. ратифікували 188 держав. У конвенціях закріплені норми стосовно дій в ході міжнародних збройних конфліктів, особливо поводження з особами, які або взагалі, або більше не беруть участь у воєнних діях, зокрема з пораненими, полоненими або цивільними особами. Усі чотири конвенції забороняють застосування катування та інші види жорстокого поводження. Два додаткових протоколи до Женевських конвенцій, прийнятих у 1977 р., розширюють захист, наданий відповідно до цих конвенцій, а також сферу їх застосування. Протокол I (ратифікований на даний час 153 Державами) стосується міжнародних конфліктів. Протокол II (ратифікований на даний час 145 Державами) стосується неміжнародних конфліктів.
2. Інструкція про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони No 514 від 10.10.2018, No 119 від 16.05.2022) затв. Наказом Міністерства Оборони України від 23.03.2017 No 164 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0704-17?find=1&text=військовополонен#w1_1. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) (Європейська конвенція з прав людини) [Документ чинний, поточна редакція від 01.08.2021] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України.Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 25.10.2022.
4. Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях [Документ чинний, редакція від 08.02.2006] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України.Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_151#Text/. – Назва з екрана. – Дата звернення : 25.10.2022.
5. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (Конвенцію ратифіковано із застереженнями Указом Президії ВР No 3484-XI від 26.01.87) [Документ чинний, редакція від 13.11.1998] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 25.10.2022.
6. Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням та навчанням найманців (Прийнято резолюцією 44/34 Генеральної Асамблеї від 4 грудня 1989 року) // ООН. Конвенции и соглашения : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://www-un-org.translate.goog/ru/documents/decl_conv/conventions/mercen.shtml?_x_tr_sl=ru&_x_tr_tl=uk&_x_tr_hl=uk&_x_tr_pto=sc. – Назва з екрана. – Дата звернення : 28.09.2022.
7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими в особливий період : Закон України від 24.03.2022 No 2158-IX [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2158-20#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
8. Про затвердження Порядку тримання військовополонених: Постанова Каб. Міністрів України від 05.04.2022 р. No 413 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Каб. Міністрів No 698 від 17.06.2022; No 762 від 07.07.2022) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2022-%D0%BF#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
9. Про Товариство Червоного Хреста України: Закон України від 28.11.2002 No 330 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – No 5. – С. 5. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/330-15#Text.
10. Римський Статут Міжнародного кримінального суду [Документ чинний, поточна редакція. Прийняття від 17.07.1998. Набрання чинності 01.07.2002] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України.Законодавство України : [сайт]. – Режим доступу :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text. – Назва з екрана. – Дата звернення : 25.10.2022.
11. Стамбульський протокол : посіб. з питань ефект. розслід. і документ. фактів катувань та ін. жорстокого, нелюд. чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання / ООН ; Управління Верховного комісара ООН з прав людини. – Нью-Йорк; Женева, 2004. – 131 с. – (Серія публикацій з питань професійної підготовки, No 8. Rev. 1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://ukraine.un.org/sites/default/files/2021-06/Istanbul%20Protocol%20in%20Ukrainian.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 04.10.2022.
Посібник є міжнародним довідником, розробленим як практичний інструмент, що сприяє рішенню однієї з найважливіших проблем у справі захисту людей від катувань. Методи результативного документування, наведені в даному посібнику, дозволять виявляти докази застосування катувань і жорстокого поводження для того, щоб можна було притягти до відповідальності осіб, що скоїли такі вчинки.
12. Алєксєєва-Процюк Д. О. Використання праці іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953): нормативно-правові та організаційні засади : монографія /Д. О. Алєксєєва-Процюк; Нац. акад. внутр. справ. – Київ : Посвіт, 2011. – 238 c. – Бібліогр. : с. 166–203.
Визначено особливості, форми та методи розбудови та функціонування системи розміщення, утримання, забезпечення та трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України у визначений хронологічний період. Показано, що радянське керівництво не ставило перед собою завдання фізичного знищення утримуваних, головними завданнями мережі установ військового полону на території УРСР залишалися ізоляція військовополонених, їх ефективна політико-ідеологічна «обробка», інтенсивне трудове використання. Військовополонені й інтерновані, розміщені на даній території, склали значний і важливий контингент трудових ресурсів, що досить ефективно використовувався на відновленні зруйнованого війною господарства.
13. Алямкін Р. Міжнародно-правовий режим захисту прав людини під час внутрішніх збройних конфліктів / Р. Алямкін // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2014. – No 6. – С. 47–51. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizvru_2014_6_12.
14. Андреюк Є. Чому затримані українські моряки є військовополоненими та що це означає? [Електронний ресурс] / Євгенія Андреюк // Крим. Реалії : [блог]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://ua.krymr.com/a/viyskovopoloneni-ukrainski-moriaky-kerchenska-kryza/29625872.html. – Опубліковано : 30.11.2018. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
Женевські конвенції окрім загального регулювання дають кілька механізмів, які можна використовувати для підтримки військовополонених. Вони включають можливість репатріації та обміну військовополонених, участь Міжнародного Комітету Червоного Хреста у процесах, індивідуальну кримінальну відповідальність за найбільш серйозні порушення гуманітарного права. Важливо використовувати дані механізми для захисту українських військовополонених. У статті наведені приклади утримання військовополонених під час війни Ефіопії та Еритреї, утримання в США панамського диктатора Мануеля Нор’єги.
15. Анохін О. М. Коран і хадіси імаму аль-Бухарі про поводження з полоненими і воєнну здобич / О. М. Анохін // Держава і право. – 2009. – Вип. 44. – С. 136–142. – (Юридичні і політичні науки).
16. Біленчук П. Д. Військовополонені [Електронний ресурс]/ П. Д. Біленчук, В. М. Кочетков, В. Б. Міщенко // Енциклопедія Сучасної України : [сайт]. – Режим доступу : https://esu.com.ua/search_articles.php?id=34489. – Назва з екрана. – Дата звернення : 29.11.2022.
17. Бомбела В. Можуть утримуватися роками: хто такі військовополонені та як їх обмінюють [Електронний ресурс] / Владислав Бомбела // Факти : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20220520-mozhut-utrymuvatysya-rokamy-hto-taki-vijskovopoloneni-ta-yak-yih-obminyuyut/. – Опубліковано : 20.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
Відповіді на питання: «Кого називають військовополоненими?», «Як обмінюють полонених?», «Чи можуть обмінювати засуджених військовополонених?» та ін. Розглянуті правила поводження з військовополоненими.
18. Вітошинський Б. М. Війна і міжнародне право : зб. пр. / Борис Вітошинський ; [авт. передм. О. Ісаюк]. – Київ : УВС ім. Ю. Липи, 2014. – 559 с.
19. Вронська Т. В. Зворотний бік війни: історичний та соціально-правовий портрет радянських оточенців / Т. В. Вронська, Т. В. Пастушенко // Український історичний журнал. – 2015. – No 2. – С. 22–41.
На прикладі доль бійців і командирів Червоної армії, співробітників НКВС, які вийшли з оточення під Києвом, уперше в історіографії порушено проблеми ставлення у СРСР до цієї категорії військовослужбовців, ототожнення їх правового статусу з військовополоненими. У центрі уваги – формування нормативної бази й особливості процедури перевірки колишніх оточенців фронтовими й регіональними підрозділами контррозвідки. Проаналізовано пролонговані на декілька повоєнних десятиліть соціально-правові наслідки дискримінації оточенців.
20. Горда К. П. Правове регулювання режиму військового полону за міжнародним гуманітарним правом / К. П. Горда, Я. В. Міняйлук. // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : Юридичні науки. – 2019. – Вип. 1. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnadpcurn_2019_1_12.
21. Гороховська О. В. Кодекс Лібера та його значення для розвитку й кодифікації міжнародного гуманітарного права / О. В. Гороховська, І. С. Семенюк // Держава та регіони. – 2014. – Вип. 2. – С. 114–118. – (Право).
Розглянуто загальні положення інструкцій польовим військам США, які пізніше було названо Кодексом Лібера. Зазначено, що цей документ ґрунтувався на загальній концепції, яка передбачала, що війна може бути законною лише за умови відповідності її методів певним правилам.
22. Гранатова К. Женевська конвенція: як потрібно поводитись з військовополоненими [Електронний ресурс] / Катерина Гранатова// Сhas. News : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://chas.news/news/povodzhennya-z-viiskovopolonenimi-scho-pro-tse-govorit-zhenevska-konventsiya. – Опубліковано : 30.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
Поняття «Женевські конвенції» – це чотири самостійні міжнародні договори, створені у 1949 р. Їх зазвичай так і називають – «Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року». Вони покликані регулювати правила поводження під час війни. Після Другої світової війни вони були визнані майже всіма державами світу. Після останніх подій в Оленівці та відео із катуванням військовополоненого української армії, Chas News детальніше розглянув Третю конвенцію, яка стосується поводження з військовополоненими.
23. Грушко М. Імплементація міжнародно-правових норм щодо поводження та захисту військовополонених у законодавство України / М. Грушко // Evropsky politicky a pravni diskurz. – 2015. – Sv. 2, Vyd. 1. – С. 119–129.
24. Грушко М. Концепція захисту військовополонених у філософсько-правових думках та в доктрині міжнародного права / М. Грушко // Держава і право. – 2016. – Вип. 73. – С. 79–89. – (Юридичні науки). – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/jurnaukdir_2016_73_8.
25. Грушко М. В. Застосування положень інституту воєнного полону в практиці МГП: на прикладі України / М. В. Грушко // Правова держава. – 2016. – No 22. – С. 173–180. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2016_22_32.
26. Грушко М. В. Iнститут воєнного полону в мiжнародному правi: вiд «мононорм» до правових норм / М. В. Грушко // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. – 2017. – No 11. – С. 161–168. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/vprc_2017_11_24.
27. Грушко М. В. Кодифікації правил поводження з військовополоненими: проблеми та перспективи / М. В. Грушко // Молодий вчений. – 2016. – No 7. – С. 233–237. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_7_58.
28. Грушко М. В. Поняття «військовополонений» в міжнародному гуманітарному праві / М. В. Грушко // Актуальні проблеми держави і права. – 2010. – Вип. 52. – С. 377–387.– Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2010_52_63.
29. Жаровська І. М. Проблеми впровадження міжнародних стандартів у сферу прав військовополонених / І. М. Жаровська // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». – 2015. – No 813. – С. 350–355.
Розглянуто юридичні аспекти прав військовополонених. Акцентовано увагу на міжнародних стандартах у сфері поводження з цією категорією осіб. Визначено суб’єктів, які мають право на отримання статусу військовополонених. Вказано на необхідність удосконалення відповідальності за порушення прав військовополонених.
30. Жванко Л. М. Головна Українська комісія у справах полонених та біженців: умови та нормативно-правові засади створення (1919 р.) / Л. М. Жванко // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2015. – Вип. 44. – С. 143–148.
На матеріалі переважно невідомих широкому науковому загалу історичних документів проведено аналіз військовополітичних умов та правових актів, регулюючих засади створення, принципи та напрямки діяльності Головної Української комісії у справах полонених і біженців – центрального відомства УСРР у розв’язанні комплексу проблем, пов’язаних з колишніми біженцями та військовополоненими Першої світової війни.
31. Запрет пыток и других жестоких, бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения [Електронний ресурс] // Борьба с терроризмом / Управление ООН по наркотикам и преступности. – Вена, 2019. – (Образование во имя правосудия : Серия университетских модулей. Модуль 9). – Режим доступу : https://www.unodc.org/documents/e4j/CounterTerrorism/E4J_CT_module_9_-_final_RU.pdf?fbclid=IwAR067yDcA17RTxg67qO3m5jk6gnQmaS5HAe49cy0WzBggEciVhmhD_hTg7k.– Назва з екрана. – Дата звернення : 15.11.2022.
Розроблений в рамках ініціативи Управління ООН з наркотиків та злочинності ресурс «Освіта в ім’я правосуддя» є компонентом Глобальної програми з реалізації Дохінської декларації. Цей Модуль є ресурсом для викладачів про боротьбу з тероризмом. У ньому розглядається право людини, що має вкрай важливе значення в контексті контртерористичних заходів (наприклад, під час збору розвідувальної інформації), а саме: заборона застосування тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження. У Модулі вивчаються основні міжнародні та регіональні правові рамки, що застосовуються як у мирний час, так і в ситуаціях збройного конфлікту, а також ряд сучасних викликів щодо прав, закріплених у них, та відповідних зобов’язань, що покладаються на держави.
32. Зарецька Н. Відновлення та постізоляційний супровід осіб, звільнених з вимушеної або примусової ізоляції: питання термінології / Н. Зарецька // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. – 2019. – Вип. 2. – С. 29–50.
33. Зарецька Н. Концептуальні засади державної політики відновлення та постізоляційного супроводу осіб, звільнених з примусової ізоляції (полону) / Н. Зарецька // Актуальні проблеми державного управління. – 2019. – Вип. 2 (78). – С. 37–42. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2019_2_8.
34. Інформація про правила поводження з полоненими і права полонених [Електронний ресурс] // Українська гельсінська група з прав людини : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу :
https://helsinki.org.ua/articles/informatsiia-pro-pravyla-povodzhennia-z-polonenymy-i-prava-polonenykh/. – Опубліковано : 04.04.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
У статті наведені правила, які регламентуються кількома міжнародними нормативними актами, у тому числі Женевськими Конвенціями про захист жертв війни 1949 р., учасниками яких є і Росія і Україна. Зокрема, правила поводження із полоненими регламентуються Конвенцією про поводження з військово полоненими і додатковими протоколами до неї, прийнятими в 1977 і 2005 рр. Необхідно зазначити, що Російська Федерація у 2019 р. денонсувала Протоколи 1 і 2 до цієї конвенції. Але, не дивлячись на цей факт, Російська Федерація зобов’язана виконувати принципи, викладені в тексті Конвенції про поводження із військовополоненими, станом на 1949 р. Конвенція містить низку правил, які зобов’язана виконувати держава, що утримує військовополонених.
35. Калкутіна Н. В. Міжнародно-правове регулювання військового полону та правовий статус іноземних військовополонених в СРСР на початку ХХ ст. / Н. В. Калкутіна //Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія : Історичні науки. – 2014. – Вип. 3.37. – С. 63–67.
36. Калкутіна Н. В. Південь України у системі радянського військового полону: історіографія питання / Н. В. Калкутіна // Емінак. – 2017. – No 4(2). – С. 95–99. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/eminak_2017_4(2)__15.
37. Калкутіна Н. В. Трагедія полону: морально–психологічна складова адаптації іноземних військовополонених Другої світової війни до умов перебування в радянських таборах НКВС (на матеріалах південної України) / Н. В. Калкутіна // Гілея. – 2014. – Вип. 83. – С. 52–57. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_83_13.
38. Комбатанти, найманці, добровольці. Хто це і яка між ними різниця? [Електронний ресурс] // ВВС : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.bbc.com/ukrainian/features-62191991. – Опубліковано : 16.07.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.29.2022.
ВВС пояснює, як відрізнити найманця від комбатанта, та чи можна карати полонених лише за те, що вони брали участь у війні.
39. Кориневич А. О. Застосування міжнародного гуманітарного права до збройного конфлікту на території України : навч. посіб. / А. О. Кориневич. – Одеса : Фенікс, 2015. – 78 с.
40. Кравченко І. М. Порівняльно-правове дослідження статусів «військовополонений» і «цивільний заручник» у зв’язку з проведенням Україною операції об’єднаних сил (АТО) щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відбиття і стримування збройної агресії РФ в Донецькій і Луганській областях / І. М. Кравченко // Актуальні проблеми права: теорія і практика. – 2018. – No 2 (36). –С. 128–140.
41. Лисенко О. Проблема військового полону як предмет соціальної та усної історії. Деякі питання методології / О. Лисенко // Проблеми дидактики історії. – 2015. – Вип. 6. – С. 11–21. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prdist_2015_6_4.
42. Матвєєва В. С. Формування системи закладів у справах військовополонених червоноармійців у Польщі / В. С. Матвєєва // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». – 2009. – No 652. – С. 122–124.
На підставі аналізу української та зарубіжної історіографії, архівних документів досліджено передумови створення закладів для полонених і біженців. Розкрито етапи їх організаційного становлення. Проаналізовано форми та методи роботи у закладах. Висвітлено міжнародний вплив на польську владу.
43. Національне інформаційне бюро: український хаб з питань військовополонених [Електронний ресурс] // Аdvokatpost : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://advokatpost.com/natsionalne-informatsijne-biuro-ukrainskyj-khab-z-pytan-vijskovopolonenykh/. – Опубліковано : 22.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
44. Олійник С. М. Виникнення та становлення реадмісії осіб як міжнародно-правового інституту / С. М. Олійник // Держава і право. – 2014. – Вип. 65. – С. 272–278. – (Юридичні і політичні науки). – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу :
http://nbuv.gov.ua/UJRN/dip_2014_65_41.
45. Пилипенко В. В. Ірансько-іракський досвід урегулювання проблеми військовополонених, 1982–2016 / В. В. Пилипенко // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2018. – Вип. 51. – С. 298–302.
Показано еволюцію ірансько-іракської співпраці у вирішенні питання класифікації військовополонених, розкрито різнобічні підходи до їх репатріації через призму посередницької роботи Міжнародного Комітету Червоного Хреста та Ради Безпеки ООН. Визначено результати роботи постійних контактних груп з обміну полоненими та тілами загиблих із зазначенням їх ролі у подальшому розвитку ірансько-іракської економічної та політичної співпраці. Війна 1980–1988 рр. спричинила зміни у системі міжнародного гуманітарного права, поставивши на перше місце інтереси військовополонених.
46. Полуда В. А. Нормативно-правові документи щодо використання праці військовополонених в окупованій Вермахтом Україні (1941–1944 рр.) / В. А. Полуда // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – 2015. – Вип. 44. – С. 238–241.
Надано нормативно-правову базу використання праці військовополонених у німецьких таборах на території рейхскомісаріату «Україна» та в зоні військової окупації. Основну увагу приділено націонал-соціалістичній трансформації фундаментальних положень міжнародного гуманітарного права. Висвітлено стан окремих аспектів міжнародного права у сфері військового полону напередодні Другої світової війни. Розглянуто наслідки реалізації нацистської політики щодо полонених військовослужбовців.
47. Правозахисники запустили проєкт для пошуку та підтримки військовополонених: що вони робитимуть? [Електронний ресурс]// zmina.info : [сайт]. – Режим доступу :
https://zmina.info/news/pravozahysnyky-zapustyly-proyekt-dlya-poshuku-ta-pidtrymky-vijskovopolonenyh-shho-vony-robytymut/ – Опубліковано : 28.06.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
48. Севостьянова Н. І. Звернення до Європейського суду з прав людини як реалізація права на правосуддя : монографія / Н. І. Севостьянова ; Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.». – Одеса : Фенікс, 2012. – 215 с.
49. Срібна М. А. Міжнародний Червоний Хрест і становище військовополонених в роки Другої світової війни / М. А. Срібна // Гілея. – 2012. – Вип. 60 (No 5). – С. 115–120.
50. Срібняк М. Версальський договір: проблеми репатріації полонених вояків з теренів Німеччини (теоретико-практичний аспект) [Електронний ресурс] / М. Срібняк // Історичні і політологічні дослідження. – 2019. – No 1. – С. 123–130. – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iipd_2019_1_17.
51. Строителев А. Принципы права вооруженных конфликтов и их использование / А. Строителев // Обозреватель. – 2012. – No 7. – С. 15.
52. Хто такі військовополонені та як з ними треба поводитись [Електронний ресурс] // ВВС : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : https://www.bbc.com/ukrainian/features-61505804. – Опубліковано : 19.05.2022. – Назва з екрана. – Дата звернення : 27.09.2022.
Військовополонені офіційно захищені з 1929 р. Третьою Женевською конвенцією. Її принципи передбачають гуманне ставлення, обмін інформацією про них та право посадових осіб нейтральних держав відвідувати їхні табори. За даними ООН, її підписали 196 країн, серед яких є Росія і Україна. Країни-підписанти не завжди дотримуються правил війни.
53. Широбоков Ю. М. Етимологічні та асоціативні складові категорії «полон» / Ю. М. Широбоков // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2018. – Вип. 3(1). – С. 148–152. – (Психологічні науки). – Електрон. аналог друк. публ. : режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2018_3(1)_27.
54. Широбоков Ю. М. Особливості застосування фізичного насильства, тортур та жорстокого поводження по відношенню до військовополонених / Ю. М. Широбоков // Вісник Національного університету оборони України. – 2019. – Вип. 3(53). – С. 149–157.
55. The Law of Armed Conflict: Basic Knowledge [Електронний ресурс]// ICRC Official Web-Site. – Режим доступу :
https://www.icrc.org/eng/assets/files/other/law1_final.pdf. – Назва з екрана. – Дата звернення : 01.11.2022.