Аналіз медіа тексту – вивчення та трактування (декодування) медіатексту. Розрізняють наступні види аналізів: контент-аналіз, структурний, сюжетний, автобіографічний, іконографічний, семіотичний, ідентифікаційний, ідеологічний, філософський, естетичний, етичний, тощо.
Баґ – збій у роботі програми.
Бот – від «робот» – спеціальна програма, що виконує автоматично і/або за заданим розкладом які-небудь дії через ті ж інтерфейси, що й звичайний користувач.
Відеогра – непродуктивна діяльність, мотив якої полягає в самому процесі. Дії гравців координує комп’ютерна програма, яка організує ігровий простір і може виступати в ролі партнера, або встановлювати зв’язок між гравцями.
Відеокліп – короткий аудіовізуальний медіатекст (рекламний, музичний тощо).
Ґеймер – активний гравець у комп’ютерні ігри. Ґеймери грають на аматорському та професійному рівні у кіберспорті.
Ґейткіпер (від англійського – gate keeper – охоронець воріт, у комунікації – Gatekeeping) – використовується для означення особи чи інституції, які приймають рішення щодо того яку інформацію оприлюднювати, тобто фактично виконують роль фільтра для повідомлень.
Ґіфка –– рухлива картинка без звуку у Viber, Telegram, WhatsApp, Facebook. Надсилайте гіфки, щоб розвеселити співрозмовника.
Грамотність візуальна – знання основ візуальної культури, вміння аналізувати і синтезувати глядацьку реальність, «читати» та декодувати візуальний медіатекст.
Ґуглити – шукати інформацію за допомогою пошукового сервісу Google. Загугліть будь-яке запитання, і ви гарантовано знайдете на нього відповідь.
Дайджест – стислий виклад подій, підбірка. А ви вже ознайомились із дайджестами ДБУ для юнацтва? Заходьте на наш сайт 4uth.gov.ua.
Діпфейк – термін deepfakes поєднує такі поняття як «глибинне навчання» (deep learning) і «фейк» (fake). Тобто глибинні фейки – це підроблені відео, які здаються справжніми.
Зашквар – ганебний вчинок, що псує репутацію. Наприклад, ляп ведучого під час прямого ефіру, помилка у виданні.
Іконографія (медіатексту) – типологічні ознаки та схеми, прийняті при зображенні певних об’єктів, персонажів чи сюжетних сцен; повторювані візуальні мотиви, що в контексті певної культури чи певного жанру є носіями фіксованих значень.
Інтерактивність – можливість споживачів сучасних медіа створювати власний інформаційний потік, брати участь у багатосторонньому обговоренні, налаштовувати власний канал доставки новин.
Комунікація – спілкування. Розрізняють автокомунікацію, міжособистісну, групову та масову комунікацію.
Конвергентна журналістика – це процес злиття, інтеграції інформаційних і комунікативних технологій в єдиний інформаційний ресурс, можливості отримувати інформацію за допомогою різних засобів і носіїв.
Контент [з англ. «наповнення»] – інформація на інтернет-ресурсах. Буває фото-, відео- та аудіоконтент.
Критичне мислення (бачення, оцінювання) – це психологічний механізм медіаграмотності, здатність до сприймання повідомлень такими, якими вони є, й подальше оцінювання у відповідному середовищі, глибоке й детальне розуміння історичного, економічного та художнього контекстів систем, представлених у повідомленні, здатність уловлювати нюанси в поданні інформації та відмінність від форми подання інших повідомлень на цю тему, здатність зробити висновки про сильні та слабкі сторони повідомлення.
Лайкати – вподобувати публікацію у соціальній мережі. Ставте публікаціям лайк (вподобайку), якщо вам сподобався пост.
Лайфхак – корисна порада. Шукайте лайфхаки у пошуковому сервісі Google та YouTube.
Ламер – недосвідчений користувач комп’ютерних технологій. Синонім до слова «чайник».
Лол [з англ. «гучно регочу»]. Як використати? Пишіть «лол» у відповідь на смішне повідомлення.
Мас-медіа – канали поширення масової комунікації: періодична преса, радіомовлення, телебачення, інтернет-медіа.
Масова комунікація – процес збору, обробки та поширення соціальної інформації через спеціальні канали на велику та розташовану в різних місцях аудиторію.
Медіаграмотність – складова медіакультури, полягає в сукупності мотивів, знань, умінь і можливостей, що сприяють добиранню, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створюванню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів, а також аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві.
Медіазалежність – розлад вольової поведінки, що проявляється в зловживанні медіа: надмірний час споживання медіапродукції, зниження саморегуляції, звуження інтересів тільки до сфери медіа з погіршенням у інших сферах життя тощо.
Медіакомпетентність – рівень медіакультури, що забезпечує розуміння особистістю соціокультурного, економічного і політичного контексту функціонування медіа, засвідчує її здатність бути носієм і передавачем медіакультурних цінностей, смаків і стандартів, ефективно взаємодіяти з медіапростором, створювати нові елементи медіакультури сучасного суспільства, реалізувати активну громадянську позицію.
Медіакультура – культура сприймання і виробництва соціальними групами та соціумом у цілому сукупності інформаційно-комунікаційних засобів, що функціонують у суспільстві, знакових систем, технологій комунікації, пошуку, збирання, виробництва і передавання інформації. На особистісному рівні медіакультура означає здатність людини ефективно взаємодіяти з соціумом і формування власної ідентичності дитина отримує не із сімейної взаємодії, а під впливом медіа.
Мейнстрім – те, що на часі. Мейнстрімною може стати музика, одяг, субкультура.
Мем – інформація, яка швидко стає популярною у мережі. Це може бути зображення, текст чи курйозне відео. Як використати? Діліться мемами, щоб підняти настрій.
Меседж – [англ. повідомлення] повідомлення у соціальних мережах. Меседж може бути текстовим, голосовим, у відеоформаті, як фото, ілюстрація чи навіть смайлик.
Месенджер – програма для обміну повідомленнями в мережі. Месенджери можна завантажити на смартфон або користуватися ними на комп’ютері. Месенджери дуже популярні у всьому світі, адже в них можна переписуватися, дзвонити, ділитися фото і відео, надсилати смішні стікери і смайлики. Найчастіше використовують такі месенджери: Viber, Telegram, WhatsApp, месенджер від Facebook.
Мізінформація – несвідоме введення в оману. Мізінформація вводить в оману людей, допомагає розповсюджувати дезінформацію, негативно впливає на громадську думку. Про мізінформацію в медіа йдеться, коли в новині тільки єдине неофіційне джерело інформації, сама вона неповна, неточна й недостатньо перевірена. Немає позицій усіх сторін конфлікту, немає посилань на першоджерело. У матеріалах є узагальнення, оцінки змішані з фактами, а соціологічні опитування публікуються з порушеннями.
Мистецтва медійні – мистецтва, побудовані на медійних образах (тобто образах, створюваних засобами комунікації) відтворення дійсності засобами преси, фотографії, радіо, грамзапису, кіно, телебачення, відеоарту, комп’ютерної графіки тощо.
Модульна реклама – оголошення, оформлені у вигляді текстових чи графічних модулів різного формату: від газетного розвороту до 1/64 газетної полоси і менше.
Мультімедійна журналістика – процес інтеграції тексту, зображення, звуку, графіки, відео для створення журналістського продукту.
Наратив – історія, яка організує розвиток сюжету від початку до кінця розповіді чи фільму. Наратив уводить в масову свідомість ту чи іншу картину світу. Це напрацьована модель для опису та систематизації матеріалу/реальності, яка структурує дійсність. Різними типами наративів можна вважати жарт, новину, казку, сповідь, повчальну історію тощо.
Парасоціальність – явище уявлюваної безпосередньої взаємодії, що виникає між медіаперсонажем і його аудиторією; парасоціальні стосунки складаються із героями медійних творів, ведучими телепередач, знаменитостями тощо в результаті повторюваних контактів глядача із медіа продукцією.
Попсокет – приклеєний до задньої панелі телефону диск. З ним комфортніше тримати телефон у руках.
Пост – [допис, публікація] – інформація, яку користувач розміщує публічно у соціальній мережі. Пости можна шерити, коментувати, лайкати, видаляти.
Реклама прихована («джинса») – рекламні матеріали, які розміщуються в мас-медіа під виглядом журналістських.
Репрезентація – представлення тих чи інших аспектів реальності у певних (тих, а не інших) словах, поняттях чи образах.
Рубрична реклама (класифайд) – оголошення, структуровані за тематикою, що розміщуються як у друкованому вигляді (газети класифайду і приватних оголошень), так і у вигляді електронних каталогів.
Свайпати – перегортати від однієї сторіз до іншої. Інколи їх буває багато, тому коли стане нудно – сміливо свайпайте далі.
Селфі – автопортрет, зроблений за допомогою камери смартфона.
Симулятори – відеоігри, в яких комп’ютерна програма імітує аспекти реальної дійсності, або вигадані світи. Використовуються з навчальною метою.
Скіл – [з англ. «навичка»] – набуте вміння. Розвивайте свої цифрові скіли.
Скріншот – знімок екрану комп’ютера чи смартфона. Скріншоти зберігаються у галереї смартфону, їх можна шерити.
Смайли, емодзі – схематичне зображення людського обличчя, предметів, тварин та явищ. Додавайте їх у повідомлення, коментарі, пости.
Стікер – це статична картинка у Viber, Telegram, WhatsApp, Facebook. Надсилайте стікери, аби яскравіше виразити емоції.
Сторіз – тимчасові пости, що зникають через добу після публікації. Додавайте у сторіз Instagram та Facebook сторіз фото чи короткі відео.
Стрім – прямий ефір в Інтернеті. Стрімте в Instagram і Facebook.
Тренд – тенденція. Сучасний тренд – навчатися цифрової грамотності.
Тролити – глузувати, підколювати, провокувати конфлікт у мережі.
Фактчекінг – процес дослідження даних для з’ясування їх достовірності. Він є похідним від терміна «фактчек» (від англ. Fact checking – перевірка фактів, даних, відомостей), що представляє собою формат журналістики розслідувань.
Фейк – подання фактів у спотвореному вигляді, надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.
Флешмоб – запланована, масштабна акція. Бувають онлайн- та офлайн-флешмоби.
Хайп – робити щось на публіку, провокуючи скандал.
Хейтер – [з англ. «ненависник»]. Хейтери безпідставно критикують інших та лишають гнівні коментарі під постами.
Челендж – [з англ. «виклик, завдання»]. Можна кидати челендж самому собі або іншим (Ice Bucket Challenge).
Шерити – надсилати іншим користувачам певну інформацію у мережі: дописи, сторіз, відео, фото. Шерте публічно – на свою сторінку, або приватно – в особисті повідомлення.
Юзер – користувач комп’ютерних технологій. Навчайтеся цифрової грамотності та ставайте досвідченими юзерами.
Web 2.0 – друга й сучасна відома нам версія інтернету, яка відрізняється від «Павутини 1.0» передусім інтерактивністю, її асоціюють зі свободою обміну інформацією, інтеропераційністю та співпрацею.
Словник [Електронний ресурс] // Дія. Цифрова освіта. – Режим доступу : https://osvita.diia.gov.ua/vocabulary.
Глосарій // Медіаосвіта та медіаграмотність : підруч. для студ. пед. коледжів / ред.-упоряд. : В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; наук. ред. В. В. Різун. – Київ : Центр Вільної Преси, 2014. – Електрон. аналог друк. вид. : режим доступу: https://www.aup.com.ua/uploads/mo3.pdf.