Громадська організацій «Детектор медіа» проводила серед юнацтва конкурс есе під назвою «Це зовсім не ОК. У чому проблема українських медіа?» Головною проблемою підлітки називали брак цікавого контенту - ледь не в кожній другій зі 143 робіт фігурував меседж «немає чого дивитися».
Інтернет-покоління майже не дивиться телевізор, але активно користується соцмережами. Сучасні медіа розважають, інколи навчають чогось, але найважливіша їх функція - інформувати про важливі події. Та чи завжди вони інформують правдиво та об’єктивно? Чи не маніпулюють із якоюсь метою на чиюсь користь? Маємо стверджувати як доконаний факт: Інтернет, соціальні мережі стали потужним засобом і тонким інструментом маніпуляції свідомістю. Антиукраїнська інформаційна інтервенція в медіапросторі триває на різних фронтах. Перший фронт - ворожий наступ і вплив Росії та її приспішників з Угорщини, Польщі, Румунії та деяких інших країн, які зневажають, перекручують історичну правду, доводять її до абсурду, не цураючись фальсифікації, дезінформації, упереджених суджень, брехні, наклепів. Другий фронт - внутрішня агресія, совкові, олігархічні та корумповані промосковські ЗМІ в Україні, які зводять новини до рівня інформаційного сміття, перенасичуючи їх фактами про вбивства, аварії, пограбування, страх, гроші тощо.
Як казав Наполеон, чотири газети можуть заподіяти більше лиха, ніж ціла армія. В умовах гібридної війни українські політики, громадські діячі, журналісти мають оцінювати і подавати факти, події, явища з позицій інтересів українців, українського суспільства, Української соборної держави.
Гадаю, найкращим дороговказом і ілюстрацією проблем українського медіапростору буде цитата з конкурсного есе Ольги Іванової, десятикласниці з смт. Новодонецького:
«Ми знайдемо все, що нам потрібно, погане й добре, але сподіваємося, що дорослі представники медіапростору будуть думати про те, яку інформацію вони надають. Ми не звикли аналізувати, ми сприймаємо все, як є, без зайвих фільтрів, нам не подобається брехня, але ми не можемо відрізнити від неї правду.
Звісно, ми й самі повинні вчитися думати, вибирати між справді корисним і непотребом серед неосяжного обширу інформації. Але ми хочемо, щоб медіапростір пропагував творчість, кохання, розум та інші важливі цінності. Саме ми будемо творити найближче майбутнє світу, і багато в чому вектор нашого творіння буде сформований сучасними медіа».
*112. Близнюк А. Гібридна війна XXI століття. Пропаганда як основна складова політичних, соціальних та етнічних протистоянь / Андрій Близнюк // Intermarum: історія, політика, культура. - 2015. - Вин. 2. - С. 390-399.
Домінуюча складова гібридної війни - пропаганда як різновид суспільної діяльності, інформаційна технологія. Пропаганда спрямована на зміни в громадській думці, масовій свідомості стосовно явищ ідеологічного характеру. Автор наводить результати соціологічних досліджень результативності російської пропаганди у різних регіонах України.
113. Бухтатий О. Україна медійна: на порозі інформаційної революції: монографія / О. Бухтатий. О. Радченко. Г. Головченко. - Київ : Панасенко. 2015. - 207 с.: іл.. табл.
Книжку удостоєно премії ім. І. Франка 2016 р. у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» як ґрунтовний аналіз відносин держави і преси, стану медійного простору України.
114. Василик Л. Є. Медіабезпека : навч. посіб. / Л. Є. Василик : Чернів, нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці : Рута, 2015. - 163 с. : іл.
*115. Головко О. Міждисциплінарні підходи до визначення дефініції «медіапростір» / О. Головко // Юрид. Україна. - 2016. - № 9-10. - С. 87-95.
Дослідження поняття «медіапростір» з позицій захисту від загроз в інформаційному просторі. «Нові медіа» - предмет дослідження соціології, журналістики та юриспруденції. Необхідність законодавчого закріплення поняття медіапростору в умовах загроз інформаційному суспільству.
116. Гордієнко Т. Фантастичні фейки й де їх шукати. Як fake news стало поняттям року [Електронний ресурс] / Тетяна Гордієнко // MediaSapiens : [сайт]. – Електрон. текст. - Режим доступу : http://ms.detector.media/trends/1411978127/fantastichni_feyki_у_de_ikh_shukati_yak_fake_news_stalo_ponyattyam_roku/. - Загол. з екрану. - Опубліковано : 20.12.2017. - Перевірено : 26.04.2018.
Видавництво Collins назвало fake news поняттям року. І хоча це явище не нове, у видавництві повідомили, що використання цього словосполучення у 2017 р. зросло на 365%. З'явилися нові класифікації фейків, а головне - різні способи боротьби з ними: це кроки Facebook та Google, фактчекінгові проекти, урядові ініціативи. Головний висновок - лише спростовувати фейки недостатньо. За спостереженнями експертів Nieman Lab, сайти PolitiFact, The Washington Post, і FactCheck.org досягли нового рівня популярності через проблему боротьби з фейками.
117. Гордієнко Т. Чотири рецепти дослідження фейків за допомогою онлайн-інструментів [Електронний ресурс] / Тетяна Гордієнко // MediaSapiens : [сайт]. - Електрон, текст. - Режим до¬ступу : http://ms.detector.media/mediaprosvita/how_to/chotiri_retseptі_doslidzhennya_feykiv_za_dopomogoyu_onlayninstrumentiv/. - Загол. з екрану. - Опубліковано : 06.02.2018. - Перевірено : 26.04.2018.
Представлено «збірку рецептів» - зовсім як у кулінарній книзі. З тією лише різницею, що це рецепти з аналізу фейків, а не з приготування страв. Як відстежити поширення фейкових новин у Facebook та перевірити ефективність фактчекінгових проектів? Дослідники пропонують для цього скористатися такими онлайн-інструментами: CrowdTangle, Google News Search ma Gephi.
118. Гурковський В. І. Окремі аспекти застосування країною- агресором медійного ресурсу проти України в умовах гібридної війни / В. І. Гурковський // Публ. урядування. - 2016. - № І. - С. 78-88.
Розкрито передумови та механізми ведення країною-агресором інформаційно-медійної війни проти України за умов гібридної війни, її намагання використовувати медійні центри, громадські організації та національний інформаційний ресурс інших держав.
119. Давидюк М. Як працює путінська пропаганда / М. Давидюк. - Київ : Смолоскип. 2016. - 200 с.
У невимушеній, доступній формі український політолог ділиться своїм досвідом опору медійній пропаганді, наводить приклади маніпуляцій свідомістю людей, застерігає від того, аби не перетворитися на маріонеток у небезпечному театрі російської гібридної війни.
120. Дейвіс Н. Новини пласкої Землі / Нік Дейвіс. - Київ: Темпора, 2011. - 548 с.
Автор діагностує хвороби новинної журналістики і пропонує методи профілактики. Аналіз сучасного стану британської та світової журналістики викриває бюрократизм і корумпованість у системі ЗМІ. Спекуляції репортерів та замовчування правди розкриті на прикладах гучних справ світового значення та перекручених кореспондентами новин. Автор пропонує дізнатися про тонкощі журналістських розслідувань, стати свідком журналістських злочинів.
121. Дорош М. «Замінити бруд на вірші» чого насправді очікує молодь від медіа [Електронний ресурс] / Марина Дорош // MediaSapiens : [сайт]. – Електрон. текст. - режим доступу : http://ms.detector.media/mediaprosvita/kids/zaminiti_brud_na_virshi_chogo_ naspravdi_ochikue_molod_vid_media/. - Загол. з екрану. - Опубліковано: 20.02.2018. - Перевірено : 26.04.2018.
143 есе підлітків про проблеми в українських медіа засвідчують: журналістам слід вивчати запити молодої аудиторії, якщо вони не хочуть її втратити. Підлітки прагнуть мати більше українських фільмів і цікавих програм та серіалів, більше пропаганди творчості, кохання й розуму. Найчастіше вони скаржилися на те, що на телебаченні, і зокрема в новинах, надто багато негативу.
* 122. Зернецька О. Глобальні соціальні мережі та кібербезпека особистості / Ольга Зернецька // Віче. - 2016. - № 1-2. - С. 22-27.
Глобальні соціальні мережі Facebook, Linkrdln тощо - нова віртуальна реальність XXI cm., яка може зашкодити кібербезпеці особистості. Громадянин не може висловлювати приватні думки без стеження з боку держави, порушуються права людини на приватність, людську гідність, висловлювання, власну думку, точку зору. Запропоновані правила безпеки в соціальних мережах.
* 123. Зубченко С. О. Сучасний гуманітарний інструментарій протидії гібридній війні РФ проти України / С. О. Зубченко // Стратег. пріоритети. - 2017. - Вип. 4 (45). - С. 207-2І4.
Система заходів протидії російському державно-спонсорованому тероризму та агресивної дезінформації, що здійснюється в рамках гібридної війни РФ проти України та держав євроатлантичної спільноти. Нові гуманітарні інструменти й ініціативи для здійснення безпекових заходів.
* 124. Кармазіна М. Оцінка західними інформаційними ресурсами загроз і перспектив України / Марія Кармазіна // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. - 2017. - Вип. 2 (88). - С. 178-213.
Проаналізовано практики західних інформаційних інтернет-ресурсів щодо оцінювання загроз і перспектив України. Наведені способи створення позитивного/негативного образу Української держави в інформаційному просторі країн Заходу.
125. Конах В. К. Сучасні тенденції в захисті національних медіапросторів від російської пропаганди / В. К. Конах // Стратег. пріоритети. - 2016. - № 1.-С. 88-98.
Досвід країн, міжнародних організацій щодо протидїї російській пропаганді. Спонукальні (протидія російській пропаганді «позитивною» інформацією; запуск власних російськомовних телеканалів; викриття дезінформації) і обмежувальні (зупинка ретрансляції російських каналів; заборона трансляції окремих російських передач; введення штрафів за пропаганду війни, заклики до зміни конституційного ладу) заходи.
126. Костюк В. В. Маніпулятивні методи в ЗМІ: історія та сучасність / В. В. Костюк, М. А. Галич. А. Ю. Ставицька // Держава та регіони. - 2014. - Вин. 1/2. - С. 107-111.- (Соціальні комунікації).
Пропаганда та контрпропаганда як методи масового впливу. Визначені типи маніпулятивних методів, простежено ставлення українських журналістів-практиків до пропагандистських способів впливу. Проведені паралелі пропаганди, контрпропаганди в матеріалах періодичної преси Радянського Союзу та випусках новин на російських телеканалах. що демонстрували події в Криму в 2014 р.
*127. Курбан О. В. Інформаційне протистояння в он-лайн мережевому середовищі під час захоплення Росією території АР Крим (лютий-березень 2014 р.) / О. В. Курбан // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2017. - № 1. - С. 100-108.
*128. Курбан О. В. Інформаційне супроводження російської гібридної агресії в Донбасі (2014-2016) / О. В. Курбан // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2017. - № 2. - С. 66-73.
Системний аналіз інформаційної складової російсько- української гібридної війни в Донбасі, висвітлення в ЗМІ, зокрема у соціальних онлайн-мережах.
129. Курбан О. В. Інформаційні війни у соціальних онлайн- мережах : [монографія] / О. В. Курбан ; Київ, ун-т ім. Бориса Грінченка. - Київ : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. - 392 с.
Представлені методологічні, методичні та практичні аспекти сучасних інформаційних війн у мережевому он-лайн просторі. Наведено алгоритм управлінських процесів при плануванні, реалізації та оцінюванні результативності здійснених інформаційно-психологічних операцій у соціальних он-лайн мережах.
*130. Курбан О. В. Сучасна гібридна війна та її інформаційна складова / О. В. Курбан // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2016. - № 4. - С. 82-90.
Практичне застосування інноваційних мережевих технологій відкриває нові можливості роботи з інформацією та визначає ефективні інструменти управління комунікаційними процесами в рамках гібридних та інформаційних війн.
131. Куц М. Ю. Інформаційні та мережні війни: базові характеристики / М. Ю. Куц // Сучасне сусп-во. - 2014. - Вип. 2. - С. 97-105.
Об’єктом впливу в сучасній інформаційній війні стає розум супротивника. Інформація для такої війни може бути як метою, так і зброєю. Розвиток комунікаційних технологій сприяє переходу від затратної та чисельної за жертвами війни до мережної війни, яка є набагато вигіднішою та легшою. Наведено основні види сучасних мережних війн, їхні базові характеристики.
*132. Лизанчук В. ЗМІ в умовах гібридної війни / Василь Лизанчук // Аудиторія. - 2018. - № 7. - С. 8-9.
Два фронти гібридної війни: проти ворожого наступу і впливу Росії і проти промосковських сил в Україні. Особливо на часі реформи державного українського інформаційного, гуманітарного простору, зміни законодавчої бази з питань інформаційної безпеки.
133. Малик І. Механізми протидії негативним впливам інформаційної пропаганди / І. Малик //Humanitarian Vision. - 2015. - Vol. 1. № 2. - С. 47-54.
Створення та дія пропагандистських технологій. Особливості застосування інформаційної зброї та механізми протидії інформаційним впливам. Популярність українських і російських телеканалів у регіонах України.
*134. Маркевич Д. Обережно: отрута! / Дарія Маркевич // Військо України. - 2017. - № 2. - С. 54-57.
Фейки, боти, тролі... Стаття про необхідність володіння інноваційними технологіями, завдяки яким здійснюються потужні мережеві вибухи, спрямовані проти України: SMM (iнтернет-технологія, соціальний медіа-маркетинг), OSINT (збирання інформації у відкритих джерелах), SEO (технологія оптимізації сайтів, медіа-віруси. таргетинг, контекстна реклама). НUМІNТ(технологія створення в соціальних мережах локальних мереж-інформаторів).
*135. Медіа-відповідальність: [тема номера] // Укр. тиждень. - 2018 - № 17. - С. 15-23.
Зі змісту: Ліки від постправди (Ю. Макаров). Як українські медіа за часів незалежності прокладали шлях для наступу «русского мира» (Д. Крапивенко). Інформаційна криза: чому знижується довіра до медіа й чи можна переломити негативні тенденції (М. Віхров). Обов’язок дбати: як західні медіа трактують власну відповідальність перед суспільством і як це є на практиці (Л. Корбут). Хіба тільки дзеркало?: чому ЗМІ країни, що веде війну, не можуть бути над ситуацією (І. Лосєв).
136. Медіакомунікації війни : кол. монографія / [О. В. Безручко [та ін.] наук. ред. О. М. Холод]. - Київ: Соц. комунікації: теорія і практика, 2016. - 232 с.
Військові чинники національної безпеки України. Нові тренди, що виникають на перетині гуманітарного і воєнного функціонування суспільства. Телевізійні та мережеві технології медіакомунікаційної війни на Сході України (2014-2016).
137. Орєхов В. В. Вплив ЗМІ на стан національної безпеки України / В. В. Орєхов // Держава та регіони. - 2015. - Вип. 2. - С. 111-115. - (Соціальні комунікації).
Інформаційні загрози Україні, роль інформаційної зброї в глобальних конфліктах. Засоби та нагальні заходи протидії інформаційній агресії боротьба з антидержавним контентом у мас-медіа, виготовлення якісного вітчизняного інформаційного продукту, здатного нейтралізувати ворожу пропаганду.
138. Ороховська Л. А. Медіакультура у дзеркалі філософії історії : монографія / Л. А. Ороховська : Нац. авіац. ун-т. - Київ : Центродрук, 2015. - 333 с.
Здійснено концептуалізацію феномену медіакультури. Показано еволюцію мас-медіа як соціокультурного феномену та роль медіакультури в історичному поступі людства. Особливу увагу приділено взаємовпливу медіакультури й інформаційної революції.
*139. Пилипчук Д. Про дозу дьогтю в бочці меду. Статистика українського друку на тлі гібридної війни : [дослідження] / Дмитро Пилипчук. - Київ : Просвіта, 2017. - 63 с.
Про системну кризу українського друку під час інформаційної війни. Статистичний аналіз української книговидавничої галузі.
140. Поліщук Ю. Я. Мас-медіа як канал маніпулятивного впливу на суспільство / Ю. Я. ІІоліщук, С. О. Гнатюк, Н. А. Сєйлова // Безпека інформації. - 2015. - Т. 21, № 3. - С. 301-308.
Інформація як засіб маніпулятивного впливу на свідомість осіб і мас. Методи, рівні, типи, приклади маніпулятивного впливу на суспільство за допомогою мас-медіа.
*141. Саприкін О. А. Інтернет-ресурси як інструмент інформаційної війни й інформаційна безпека України / О. А. Саприкін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2015. - № 2. - С. 72-77.
Визначені нові форми і технології інформаційної війни путінської Росії проти України. Описані деякі інструменти інформаційної війни, у т. ч. фейки, симулякри. Розкрита діяльність російського «Міністерства правди». Запропоновані деякі заходи безпеки і запобігання «вкиданню» та «зливанню» інформації.
*142. Саприкін О. А. Фейк як інструмент інформаційної війни проти України /О. А. Саприкін // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2016. - № 1. - С. 87-94.
Ознаки та властивості, приклади використання фейкової інформації, рекомендації щодо розпізнавання фейкових повідомлень і ресурсів.
143. Сенченко О. М. Інформаційно-мережеві війни: теорія, моделі, алгоритми : [дослідження] / О. М. Сенченко. - Київ : КВЩ. 2017. - 330 с. : рис.
Інформаційно-мережеві війни і їх складові: соціальні мережі, технології «керованого хаосу», стратегії непрямої дії і «м'якої сили». Типова модель і мегапроект ведення інформаційно-мережевої війни, детальні моделі й алгоритми війн у фінансовій, економічній і політичній галузях.
144. Скорик А. Я. Мистецтво телекомунікації як феномен сучасної медіакультури: український дискурс : монографія / А. Я. Скорик. - Львів : Тетюк Т. В., 2015. - 423 с.
Досліджено медійну культуру в сучасному художньо-інформаційному середовищі. Вивчено структуру мас-медіа в суспільстві нової візуальності. Проаналізовано сучасні медіа та мистецтво телебачення у вітчизняному соціокультурному просторі. Визначено роль телекомунікації в конструюванні колективної ідентичності народу.
*145. Скорик А. Я. Насилля і мас-медійний контент / А. Я. Скорик // Культура і сучасність. - 2014. - № 1. - С. 61-67.
Класифікація основних видів медіанасилля: дезінформація, диверсифікація суспільної свідомості, психологічний тиск і пропаганда, розповсюдження чуток. «Шпигунство і хакерство, ризики онлайну, озброєність соціальних «інженерів» стали транснаціональними «коридорами» кібер-злочинців».
146. Ткаченко В. «Риболовля на блешню» по-російськи : [монографія] / В. Ткаченко. - Київ : Знання України, 2015. - 63 с.
Науково-публіцистична авторська розвідка щодо публікацій російських політологів, викривлення ними ситуації в Україні та навколо неї. Монографія викриває антиукраїнські підступи кремлівських журналістів, політологів.
147. Хорошко В. О. Інформаційна війна. ЗМІ як інструмент інформаційного впливу на суспільство / В. О. Хорошко, Ю. Є. Хохлачова // Безпека інформації. - 2016. - Т. 22, № 3. - С. 283-288.
Наведено п'ять правил, які використовуються під час інформаційних кампаній: спостереження, перебільшення і перекручування, оркестрування або замовчування, переливання і зараження. Розглянуто «алгоритм, який завжди перемагає», і процес зомбування суспільства, що використовуються проти України. Висновок: проблеми інформаційної війни слід вирішувати за рахунок застосування і удосконалення методів протидії маніпулятивним технологіям противника.
***
148. Гворецькнй М. Троль : роман / Міхал Гворецький : пер. зі словац. Галини Малик. - Київ : Знання, 2018. - 159 с. - (Голоси Європи).
Моторошна подорож двох молодих людей від комп'ютера до світу галюцинацій, наповненого ненавистю та безумством, тримає читача в напрузі до останньої сторінки роману, водночас відкриваючи всю «кухню» сучасного тролінгу. його загрози та роль у гібридній війні. Перед читачем постає світ, який міг би існувати, якби до влади прийшли ті, хто породив і виплекав цілі фабрики тролів.
*149. Еко У. Номер нуль : роман / Умберто Еко ; з італ. пер. Ю. В. Григоренко. - Харків : Фоліо, 2015. - 191 с.
Якщо ви хочете дізнатися, як працює «журналістика на замовлення», прочитайте один із останніх романів Умберто Еко «Номер нуль». Головний герой роману - редактор, який на замовлення одного з багатіїв створює газету, щоб друкувати в ній наклепницькі статті проти конкурентів власника і псувати їм репутацію.